Ліра на свято

14 жовтня

Цьогорічна Покрова у Рівному минула під гру ліри. Вперше у місті відбувся фестиваль музикантів, які відтворюють давню традицію мандрівних співців. Він зібрав представників з усієї України — від Галичини та Волині до Слобожанщини. Сучасні лірники співали біля церков та на майданах. Переконують — зараз звучання цього інструменту потрібне, як ніколи. Бо воно лікує. Фестиваль вже відбувався в Дрогобичі, Львові, Києві. Так, мандруючи Україною, він дістався і до Рівного. Натомість організатори хочуть, щоб тут це дійство стало постійним, ділиться планами директор фестивалю Віктор Ковальчук.
«Коли я грав біля Покровського собору, бачив сльози однієї жінки. А це означає, що лірникував не даремно, — каже професор кафедри музичної фольклористики НМАУ ім. П. Чайковського Михайло Хай, який є автором ідеї проведення фестивалю. — Загалом ця музична традиція дуже давня. Колісну ліру знали ще у 8–9 столітті. На ній грали у Мавританії, а потім по всій Європі. Це був пастуший інструмент, потому придворний, а потім мандрівних співців. Тим шляхом він прийшов і в Україну. А в 15 столітті зустрівся з потужною традицією кобзарювання. До речі, у Європі на цьому інструменті грали без співів. Тим часом в Україні розвивалася найпишніша гілка в лірництві. Щоправда, згодом науковці більше досліджували кобзарську традицію, про лірницьку забули. Ось і вийшло так, що вона майже не зафіксована. Тож мусимо цю естетику реконструювати, щоб не пропала. До того ж молодь виявила до цього зацікавлення. Майдан показав — звучання ліри і псалмів потрібне».
Разом із тим під час фестивалю можна було не лишень послухати лірників, а й дізнатися про секрети виготовлення інструменту, про традиції мандрівних співців, а також почути історії людей, які реконструюють давню традицію. Ще однією атракцією став перегляд документального фільму Ганни Яровенко «Вільні люди». Його героями стали 5 сучасних кобзарів-лірників. Серед них і рів нянин Андрій Ляшук.
«Я завжди хотіла знімати кіно про суть українського народу, — пояснює режисер Ганна Яровенко. — Це фільм про сучасних людей, які грають на лірі. Але без слухачів він був неможливим. Тому й виникла ідея мандрівки по Черкаській області. У селах були зйомки в режимі нон-стоп. Ми фіксували, як усе це сприймали люди, як згадували: „Ой, а по нашому селу колись ходили лірники“. У цьому й полягала документалістика».
Тим часом сучасні лірники, виступаючи на фестивалі, згадували про тих, хто сьогодні воює на сході. Вони переконують, гра на цьому інструменті заліковує. Однак солдатам сьогодні потрібне не лише звучання ліри, а й медичні препарати. Тож все, що вони залірникували, передають на потреби армії.

    Туристичні об’єкти

  • Історичні об’єкти
  • Культурологічні об’єкти
  • Сакральні об’єкти
  • Екологічні об’єкти
  • Активні об’єкти

Інфраструктурні об’єкти

Радiус пошуку
Прокласти маршрут