Вірменська церква

Вуличка, на якій вона розміщена, з давніх часів носила назву Вірменської. Минаючи будиночок, в якому квартирувала в свій час відома підпільниця Паша Савельєва, підходимо до церкви святого Степана, яка перебудована нині у звичайний двоповерховий житловий будинок.

Появу вірмен і їх храму в Луцьку відносять до кінця ХІV-початку ХVст., тобто часів правління великого князя Литви і князя луцького Вітовта. Тоді ж формується міська вулиця під назвою Вірменської.

Мурований храм, посвячений святому Степанові скоріше всього було збудовано в середині XVI віку при священникові Вартику. Церква володіла кількома дворами і плацами в місті та селом Цеперів. Згідно свідчень документів, у 1585 році біля вірменської церкви розташовувся монастир, цвинтар, комори й інші господарські споруди. Весь церковний погост було огороджено дерев'яним парканом.

З ХVІІст. Луцька вірменська община попадає під юрисдикцію львівського вірмено-католицького біскупа. На початок XVIII віку в Луцьку лишилося тільки одинадцять вірменських родин. А в 1820. році, коли в місті вже не зосталося жодного вірменина, церкву святого Степана забрали під російський військовий склад. Травнева пожежа 1845 року не обминула і колишнього храму луцьких вірмен. Після неї руїни вірменської церкви більше ніж століття перебували то в приватній, то в муніципальній власності. Її декілька разів пропонували розібрати на цеглу, проте зацікавленість краєзнавців врятувала цей храм від остаточного руйнування.

В середині ХХст. лучани перебудували руїни вірменської церкви в житловий будинок і проживають в ньому по сьогодні.

Адреса:

43000, м. Луцьк, вул. Гальшки Гулевичівни, 12

    Туристичні об’єкти

  • Історичні об’єкти
  • Культурологічні об’єкти
  • Сакральні об’єкти
  • Екологічні об’єкти
  • Активні об’єкти

Інфраструктурні об’єкти

Радiус пошуку
Прокласти маршрут