Свято-Троїцький Дерманський жіночий монастир

Свято-Троїцький Дерманський жіночий монастир

Перлиною с. Дермань є Дерманський Свято-Троїцький монастир (1499 р. ) - один з осередків слов’янської культури на Волині.Як невелике укріплення монастир було засновано фундацією Василя Острозького, власника цих земель. З опису 1571 р. відомо, що укріплення, обнесене оборонними мурами з зубцями та облаштоване внутрішніми обхідними дерев'яними галереями, мало муровану надбрамну башту-дзвіницю, звідний міст через глибокий рів зі сходу. На монастирському подвір'ї височіла дерев'яна Троїцька церква та інші муровані й дерев'яні будівлі.

З 1575 р. на запрошення князя Костянтина Острозького в Дерманському монастирі мешкав і працював відомий першодрукар Іван Федоров. У 1602 тут заснувано школу, а в 1604-му - друкарню. Таким чином монастир-фортеця в Дермані на початку XVII ст. став одним з осередків освіти і книгодрукування на українських землях. У цей час на місці давнішої дерев'яної збудували тридільну одноверху муровану Троїцьку церкву. У 1828 р. в монастирі сталася пожежа, яка знищила дахи будівель, завдала значних збитків усьому комплексу.

Серед низки споруд, що нині входять до комплексу, найдавнішою є п'ятиярусна надбрамна башта-дзвіниця(XV ст.) Залишки бійниць зі стрілчастими завершеннями, виявлені під час досліджень пам'ятки, свідчать, що за архітектурно-стилістичним вирішенням вона мала готичні риси, поширені в той час в оборонних спорудах Волині.

Особливо шанованою у монастирі здавна вважалася чудотворна Казанська ікона Божої Матері. З даного приводу існує два архівні записи. Перший – свідчення ієромонаха Авраама, котрий пише: “Се аз приидох слепым до Дерманя, и прозрех у Святой Пречистой образу року 1636 июня первого”.

Друге свідчення знаходимо в описанні Дерманського монастиря 1776 року під час прийняття настоятельства у монастирі єпископом Холмським Максиміліаном Рилом: “Икона от памятных времен слывет благодатию чудес”. Цією благодаттю, безперечно, позначений і нинішній час.

Адреса: 35751, Здолбунівський район, с. Дермань-ІІ