Історичні

Рекомендований тим,
хто ґрунтовно цікавиться історією,
хто ще не встиг зацікавитися історією, але відчуває, що має до цього нахил,
кому подобається стиль мілітарі і оборонні споруди різних періодів,
хто знає, що таке козаки-розбійники,
кому в трирічному віці і пізніше хотілося стати принцесою і жити в замку,
хто вірить у привидів,
хто не вірить у привидів,
хто любить детективи,
хто любить мелодрами,
хто склав генеалогічне дерево роду свого і виявився далеким-далеким нащадком волинських князів.

Найісторичніша Волинь

Її історія почалась із взаємної любові. Одними з перших цю землю вподобали племена східних слов’ян. І вибравши щасливий час, надійне місце та дерево, незаборонене звичаєм, зводили свій правічний дім. І жили в гармонії з тим, що їх оточувало. Від них на Волині залишилися міфи та древні городища.

Через віки саме вона — дипломатична Волинська земля — примирила могутніх князів. І оселилися тут нащадки Рюриковичів та Гедиміновичів, і володарювали, і воювали, і багатіли, і династію продовжували.

По собі князі зоставили на Волині замки з таємними підземеллями-лабіринтами й містично-драматичні, подекуди гостросюжетні історії-легенди. Про найвродливішу і найзаможнішу у Східній Європі наречену Гальшку Острозьку, яка вперше овдовіла, коли їй не сповнилося й п’ятнадцяти, а потім 14 років провела у «вежі чорної княгині». Про прекрасну і жорстоку принцесу Бону Сфорцу, дружину польського короля, привид якої зрідка прогулюється руїнами Кременецького замку і чекає, доки хтось зі сміливців поцілунком відбере у неї ключ від скарбниці. Про Беату Дольську, яка, щоби вийти заміж, самотужки стріляла з гармати і прогнала з-під Дубенського замку військо татарське…

Прихильною Волинь була і до козаків. Адже засновник Січі Запорозької на острові Хортиця, перший отаман князь Дмитро Байда-Вишневецький походив із Вишневця на Волині. Ця земля була батьківщиною трьох козацьких полковників Григорія, Івана і Данила Гуляницьких та керівників великих селянсько-козацьких загонів Михайла, Богдана, Кирика і Остафія Ружинських. Від козаків тут лишилося поле наймасовішої у Європі 17 століття Берестецької битви і дух героїзму.

У кінці 19 століття на Волині звели одну з найпотужніших на західних кордонах Російської імперії мережу оборонних споруд. У будівництві чи не вперше використовували новітній на той час матеріал — бетон. Їх випробували під час Першої світової війни. З тих часів зберігся Тараканівський форт та система дотів. А в роки Другої світової на території Волині — у місті Рівному — була столиця окупованої території. Досі допитливі можуть побачити бункер рейхскомісара України Еріха Коха. Водночас на теренах цієї землі зародилася Українська Повстанська Армія. Діяли тут і загони червоних партизанів…

Майже все з пережитого Волинню лишило свої таємні і не дуже, археологічні та історичні знаки-пам’ятки. Їх можна розгледіти, відчути і розгадати. Варто лишень приїхати сюди.

  • Маршрут фортечний. Там, під Збаразьким замком

    Куди їхати: Збараж
    З собою варто взяти
    — слова пісні «Ой, Морозе-Морозенку» (або її запис у виконанні Віки Врадій);
    — Книгу Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем»;
    — гарний апетит і вишукані манери;
    — муляж козацької шаблі (пістоля, люльки, оселедця);
    — надцять гривень.

  • Маршрут замково-замковий. Прогулятися в Середньовіччя

    Куди їхати: Дубно-Збараж
    З собою варто взяти:
    — бажання закохатися із подальшими наслідками;
    — готовність зайти в кімнату тортур (і благополучно вийти звідти);
    — настрій постріляти з псевдо-арбалета;
    — збірник козацьких пісень;
    — надцять гривень.

  • Маршрут дубенсько-замковий. Там, де жили князі

    Куди їхати: місто Дубно
    З собою варто взяти:
    — генеалогічне дерево (а раптом ви — нащадок вельмож);
    — історично-романтичний настрій;
    — чергове заповітне бажання (так чи інакше пов’язане з одруженням);
    — готовність піднятися на замкові мури;

  • Маршрут козацький. На полі битви

    Куди їхати: с. Пляшева
    З собою варто взяти:
    — велику ложку, щоб їсти куліш козацькими порціями;
    — настрій проїхатися верхи на коні;
    — самовчителя (або просто вчителя) з гопака;
    — кращі спогади з уроків історії (або лист турецькому султану);
    — надцять гривень.

  • Маршрут середньовічний. Тризамкова подорож

    Куди їхати:
    Луцьк-Дубно-Острог
    З собою варто взяти:
    -рицарські обладунки
    -лук (або принаймні стріли)
    -взуття без підборів
    -монети (які не шкода вкинути в глибокий колодязь)
    -надцять гривень

  • Маршрут повстанський. Історія про нескорених

    Куди їхати: Гурби
    З собою варто взяти:
    — збірник повстанських пісень;
    — друзів, які вміють їх співати;
    — патріотичний настрій;
    — теплий одяг (можна кольору хакі);
    — надцять гривень.

  • Маршрут замково-фортифікаційний. Хто-хто в підземеллях живе?

    Куди їхати: Дубно-Тараканів
    З собою варто взяти:
    — ліхтарик (факел, бенгальські вогні);
    — часник, сіль, перець (і все інше, придатне для відлякування привидів);
    — людину, яка розуміється на скарбах;
    — готовність блукати лабіринтами (з провідником);
    — надцять гривень.

  • Маршрут замково-козацький. З поля битви - на бал

    Куди їхати: Дубно-Пляшева
    З собою варто взяти:
    — записи середньовічної музики (або й самих музикантів);
    — настрій потрапити на бал;
    — готовність вистрелити з гармати;
    — історичний роман «Берестечко» Ліни Костенко;
    — надцять гривень.

  • Маршрут острозько-замковий. Резиденція Острозьких

    Куди їхати: місто Острог
    З собою варто взяти:
    — готовність знайти дракона;
    — студентський квиток (якщо він є);
    — тестові завдання для вступу в «Острозьку академію»;
    -топ-100 найвродливіших жінок середньовіччя;
    — надцять гривень.

  • Маршрут романтично-замковий. Де жили княгині

    Куди їхати:
    Острог-Ізяслав-Старокостянтинів
    З собою варто взяти:
    — поштову марку із зображенням Гальшки Острозької;
    — тематичну листівку про Пересопницьке Євангеліє;
    — мольберт (або фотоапарат);
    — художника (або фотографа);
    — надцять гривень.