Рекомендований тим, хто ґрунтовно цікавиться історією, хто ще не встиг зацікавитися історією, але відчуває, що має до цього нахил, кому подобається стиль мілітарі і оборонні споруди різних періодів, хто знає, що таке козаки-розбійники, кому в трирічному віці і пізніше хотілося стати принцесою і жити в замку, хто вірить у привидів, хто не вірить у привидів, хто любить детективи, хто любить мелодрами, хто склав генеалогічне дерево роду свого і виявився далеким-далеким нащадком волинських князів.

Найісторичніша Волинь

Її історія почалась із взаємної любові. Одними з перших цю землю вподобали племена східних слов’ян. І вибравши щасливий час, надійне місце та дерево, незаборонене звичаєм, зводили свій правічний дім. І жили в гармонії з тим, що їх оточувало. Від них на Волині залишилися міфи та древні городища.

Через віки саме вона — дипломатична Волинська земля — примирила могутніх князів. І оселилися тут нащадки Рюриковичів та Гедиміновичів, і володарювали, і воювали, і багатіли, і династію продовжували.

По собі князі зоставили на Волині замки з таємними підземеллями-лабіринтами й містично-драматичні, подекуди гостросюжетні історії-легенди. Про найвродливішу і найзаможнішу у Східній Європі наречену Гальшку Острозьку, яка вперше овдовіла, коли їй не сповнилося й п’ятнадцяти, а потім 14 років провела у «вежі чорної княгині». Про прекрасну і жорстоку принцесу Бону Сфорцу, дружину польського короля, привид якої зрідка прогулюється руїнами Кременецького замку і чекає, доки хтось зі сміливців поцілунком відбере у неї ключ від скарбниці. Про Беату Дольську, яка, щоби вийти заміж, самотужки стріляла з гармати і прогнала з-під Дубенського замку військо татарське…

Прихильною Волинь була і до козаків. Адже засновник Січі Запорозької на острові Хортиця, перший отаман князь Дмитро Байда-Вишневецький походив із Вишневця на Волині. Ця земля була батьківщиною трьох козацьких полковників Григорія, Івана і Данила Гуляницьких та керівників великих селянсько-козацьких загонів Михайла, Богдана, Кирика і Остафія Ружинських. Від козаків тут лишилося поле наймасовішої у Європі 17 століття Берестецької битви і дух героїзму.

У кінці 19 століття на Волині звели одну з найпотужніших на західних кордонах Російської імперії мережу оборонних споруд. У будівництві чи не вперше використовували новітній на той час матеріал — бетон. Їх випробували під час Першої світової війни. З тих часів зберігся Тараканівський форт та система дотів. А в роки Другої світової на території Волині — у місті Рівному — була столиця окупованої території. Досі допитливі можуть побачити бункер рейхскомісара України Еріха Коха. Водночас на теренах цієї землі зародилася Українська Повстанська Армія. Діяли тут і загони червоних партизанів…

Майже все з пережитого Волинню лишило свої таємні і не дуже, археологічні та історичні знаки-пам’ятки. Їх можна розгледіти, відчути і розгадати. Варто лишень приїхати сюди.