Куди їхати: Рівне-Пересопниця

З собою варто взяти:

• — карту Рівного (можна старовинну);
• — настрій гуляти музеями;
• — готовність стати свідком сенсаційних археологічних знахідок;
• — бажання піднятися на давньоруську фортецю (і спуститися звідти);
• — надцять гривень.

Магдебурзьке право для Рівного здобула жінка. На одному з островів повноводної, але спокійної ріки вона збудувала дерев’яний замок. А неподалік заклала церкву. Храм на тім місці є донині. Через два століття у Рівному з’явився палац. Він також стояв на острові, і потопав у садах. Жили у ньому розкішно: без прийомів для дворян, музики й танців не минало й дня. Серед власників палацу були військові й дипломати, письменники й музиканти, марнотратники й інтригани. Їх рід володів містом майже 200 років. Про це нині нагадують деякі будівлі, назви вулиць і розповіді екскурсоводів.

А всього за 30 кілометрів від Рівного є місце, де старожитності знаходять просто під ногами. Село Пересопниця, яке має яскраву історію, зберігає чимало таємниць ще давньоруської доби. Це тут знайшли княжу булаву, яка могла належати Юрію Долгорукому, персні, браслети у вигляді змії і лунниці, які носили середньовічні красуні. Тож якщо цікаво побачити давньоруську фортецю (а точніше, її копію), садибу княжого воєводи, почути розповідь про загадкове поховання чоловіка й жінки ХІІ століття, знайдене у Пересопниці, а ще хочеться дізнатися, чому символом Рівного є в’їзна брама з трьома арками, і чи могли 300 років тому висадити велетенський парк всього за один день, тоді цей маршрут — саме для Вас.