У м.Зимне виявлено й досліджено багатошарову археологічну пам'ятку: рештки двох поселень племен доби міді (III тисячоліття до н.е.), ранньозалізного віку (ІV-ІІІ ст. до н.е.) та ранньослов'янське городище (VІ-VII ст. н.е.).

Городище у м.Зимне належить до однієї із найбільших слов'янських культур раннього середньовіччя – празької. Воно є одним з найдавніших слов'янських поселень, яке вже можна вважати осередком міста.

У плані воно має форму неправильного трикутника довжиною 135 м, найбільшою шириною у південно-східній частині 65 м, найменшою у північно-західній – 14 м. Загальна площа укріпленої частини – приблизно 0,45 га.

Розкопки городища показали, що воно було захищене частоколом та стіною з покладених одна на одну дерев'яних колод, закріплених вертикальними стовпами. В систему укріплень входили також три башти і велика дерев'яна споруда, прибудована до стіни з внутрішнього боку. Знайдено зброю і речі з військового обладунку — отже, тут перебували дружинники, ймовірно, і один з вождів. Як засвідчують знахідки виробів та знарядь праці, в межах укріплень розвивалися ремесла: косторізне, ковальське, ювелірне. Зокрема, виготовлялися бронзові, срібні та залізні прикраси: браслети, пряжки (одна з них формою нагадує птаха). Збереглися і ливарницькі формочки, тигельки, ковадло. Виявлені складні за формою прясельця з мергелистої крейди дозволяють зробити висновок, що для обробітку каменю застосовувався токарний верстат. Знайдено також візантійську монету імператора Юстина, або Юстиніана.

Приблизно в середині VІІ ст. н. е. городище, повністю знищене аварами, перестало існувати. Як припускають історики, частина жителів Зимного, після руйнування поселення вибрала новим своїм осідком місцевість, на котрій тепер знаходиться м.Володимир.

Перші відомості про городище і неіснуючі нині поблизу нього кургани з'явилися наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Адреса: 44752, Володимир-Волинський район, с. Зимне