Науковці припускають, а деякі навіть наполегливо переконують, що хреститель Русі князь Володимир Великий родом саме із Волині. Річ у тім, що свого часу княгиня Ольга відіслала ключницю Малушу подалі зі стольного Києва. Місцем її заслання і народження сина від князя Святослава стала Волинська земля. Найімовірніше, малою Батьківщиною хрестителя Русі було нинішнє село Будятичі. До речі, його прадавню історію виказує назва (мовознавці вважають її архаїчною). Від сентименту князя Володимира до Волині до сьогодні лишилися назви міст, а також сакральні споруди (такий слід в історії цілком логічний для хрестителя Русі).
Князь Володимир Великий був знатним полководцем. Одним із язичницьких міст, які він підкорив, став Ладомир. Князь нарік його своїм іменем – назвав Володимиром. Нині місто знають як Володимир-Волинський. За князювання хрестителя Русі воно знаходилося на перетині важливих торговельних шляхів, тож відповідно тут зосереджувалися і військові сили. Зрештою, місто набуло статусу столиці Волинської землі.
Тепер про його княжу минувшину можна дізнатися, побувавши в Державному історико-культурному заповіднику «Стародавній Володимир» (створений у 2001 році). Він об’єднує 6 пам’яток національного значення:
Городище (земляні вали): потужне укріплення з ровом і валами до 10 метрів. Навіть сьогодні ці вали викликають захоплення. Площа дитинця становила 3,1га, а саме місто досягало 50га. Першим у місті став княжити син Володимира -Всеволод
Комплекс Успенського собору (1156-1160рр), який у 1170 році стає резиденцією волинських єпископів. Тут похований Роман Мстиславович, який заснував в 1199 році Галицько-Волинське князівство;
про „польський" період історії нагадують виконані в стилі бароко Єзуїтський костел Послання Апостолів (1718-1755) і костел Іоакіма й Анни (1752), а також Миколаївська церква (1780) у стилі класицизму;
Собор Різдва Христового та унікальна пам'ятка архітектури - восьмипелюсткова за планом Василівська церква.
Адреса: 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Драгоманова, 18.