Мізерикордіанці, єзуїти, піяри, кармеліти, паллотини, домініканці, францисканці: історія римо-католицької церкви на території Волині насичена іменами, подіями та легендами. Багато віків литовські та польські магнати щедро спонсорували будівництво католицьких храмів та монастирів на Волині.
Перші згадки про католицьких священиків на території Волині історики знаходять у літописах X-XI століть. Католицьку кафедру з Володимира (Lodomeria) до Луцька перенесли у 1428 році, за великого князя Вітовта. У VI столітті Луцьк називали «Римом Сходу». Саме тут знаходився адміністративний центр римо-католицької церкви, яка контролювала всю Волинь, Полісся, величезні території до Дніпра та Бресту. На жаль, війни та релігійні чвари, революції та пожежі знищили чимало унікальних храмових комплексів. Ті, в яких правлять служби в наші дні, збереглися дивом.
- 1. Луцьк. Кафедральний собор Святих Апостолів Петра та Павла
- 2. Рівне. Конструктивіський костел Святих Апостолів Петра та Павла
- 3. Здолбунів. Костел Святих Апостолів Петра та Павла
- 4. Ковель. Дерев'яний костел Святої Анни
- 5. Сарни. Базальтовий костел Преображення Господнього
- 6. Два костели та санктуарій волинського селища Олика
- 7. Острог. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
- 8. Володимир. Костел Святих Йоакима та Анни
- 9. Ківерці. Костел та санктуарій
- 10. Клевань. Благовіщенський костел
- 11. Дубровиця. Костел Іоанна Хрестителя
Луцьк. Кафедральний собор Святих Апостолів Петра та Павла
Сьогодні головним храмом Луцької дієцезії (територіальне управління) є собор Святих Апостолів Петра та Павла на вулиці Кафедральній в історичному центрі міста. Це найбільший костел на колишніх єзуїтських східних теренах. Висота храму від підніжжя до верхівки хреста на даху 42 м-коду.
Перший камінь фундаменту майбутнього собору заклали у 1616 році. Фінансував будівництво легендарний орден єзуїтів. Первинний проект розроблений відомим італійським архітектором-єзуїтом Джакомо Бріано (автор храмових комплексів в Острозі та хорватській Рієці). Будівля собору замінила частину стіни фортеці на місці В'їзної Башти Окольного замку; на південно-західному фасаді збереглися бійниці.
Міцні стіни костелу не допомогли: 1648 року після захоплення Луцька військами Хмельницького зникли всі цінності, 1724 року будівля серйозно постраждала після пожежі. Новий проект Луцького собору у стилі класицизму розробив архітектор Павло Гіжицький. Старі стіни збереглися частково, були додані галереї, широкий нартекс (притвор) та високі вежі. Кам'яні скульптури прикрашають фасад та вівтарі. Збереглася старовинна дерев'яна сповідальня, епітафії, картини. Туристам доступна підземна частина собору в Луцьку: крипта, каплиці, трапезна, в'язниця, колодязь, секретні тунелі.
На початку XXI під час реставрації собору встановлено орган на 2680 труб та 40 регістрів: подарунок швейцарських черниць. Об'ємне звучання луцького органу можна почути під час служби чи на концертах класичної музики.
Рівне. Конструктивіський костел Святих Апостолів Петра та Павла
У 1930 році на будівництво гарнізонного собору в Рівному польський уряд виділив 100 тисяч злотих та відправив на будівництво армійські підрозділи. Молодий архітектор Вітольд Чечотт-Данилевич розробив єдиний комплекс військового містечка із костелом. Стиль обрали наймодніший – брутальний конструктивізм, якій підкреслив мілітарну атмосферу комплексу.
Після Другої світової війни будівлю використовували під стайню та кінозал. Повернули католицькій громаді собор у 1991 році. Поруч із храмом у Рівному унікальний сквер: тут розташована Стіна Пам'яті, на якій згадуються жертви найтрагічніших подій ХХ століття. У центрі скверу скульптура Божої Матері Фатімської та тексти молитви 10 мовами, включаючи китайську.
Здолбунів. Костел Святих Апостолів Петра та Павла
Височенну дзвіницю з годинником видно майже з будь-якої точки стародавнього міста в Рівненській області. Волинський Біг-Бен з'явився на 30 років пізніше за основний храмовий комплекс, у 1938 році. Щоб збудувати костел, католицька громада Здолбунова запровадила особливу повинність: парафіяни працювали на місцевому цегельному заводі.
Народний храм мав особливу ауру: за легендою, під час Другої Світової Війни та після приходу радянських військ багато місцевих жителів ховали фамільні цінності у секретних підземеллях костелу. Коли 1991 року проводили реконструкцію даху, між балками дійсно знайшли скарб.
Ковель. Дерев'яний костел Святої Анни
Одна з головних визначних пам'яток Ковеля: дерев'яний костел з двома високими вежами-близнюками в неоготичному стилі. Перший будинок костелу та кілька реконструкцій XVI-XIX століть не збереглися. Відомо, що серед головних опікунів собору була королева Бона та король Ян II Казимир. Великі донати вносили сім'ї Олешків, Роківських, Калушівських, Глинських.
1994 року відбулась незвичайна подія: дерев'яну будівлю костелу 1771 року побудови перевезли з Вишеньок до центру Ковелю. У фундаменті під храмом заклали камінь із Єрусалиму. 1997 року німецька католицька громада подарувала Ковелю орган. Відповідають за збереження комплексу ченці-францисканці.
Сарни. Базальтовий костел Преображення Господнього
Темні базальтові стіни масивної будівлі в Сарнах можуть стати декораціями серіалу у стилі «Гра Престолів»: храм-фортеця, мега функціональний оплот віри без зайвого архітектурного декору. Будували костел чотири роки, освятили у 1939 році. За радянської влади будинок використовували під зерносховище. Після повернення будівлі римо-католицької церкви на початку 90-х років ХХ століття перші служби проводили ченці ордену паллотинів, які ведуть місіонерську діяльність у найнебезпечніших країнах світу. 2001 року опіку над храмом поклали на Луцьку дієцезію.
Два костели та санктуарій волинського селища Олика
Перший о 1450 року був побудований костел Святих Петра і Павла. Гроші на будівництво пожертвував литовський гетьман Петро «Білий» Монтигердович. Будівля нагадує середньовічну фортецю з товстими стінами та вікнами-бійницями, які розташовані високо над землею.
Поруч знаходиться найкрасивіший католицький храм Волині – Колегіальний костел Святої Трійці. Кілька століть Олика була вотчиною найбагатшого роду Радзивілів. Польські магнати у 1588 році фінансували будівництво першої будівлі, а у 1635-40 роках – масштабну реконструкцію комплексу. До розробки проекту залучили італійських архітекторів. Зразком для проекту стала відома римська церква Іль-Джезу (головний собор ордену Єзуїтів, у якому похований Ігнат Лойола).
Костел Святої Трійці в Олиці є дієзацальним санктуарієм – святилищем з правом притулку та місцем відпущення гріхів. Головна святиня собору в Олиці – копія чудотворної ікони Марії Божої Казимирецької.
Острог. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Після прийняття унії 1440 року старий князь Федір Острозький виділив ордену домініканців гроші на будівництво костелу в центральному місті своїх володінь. Понад століття під час постійних набігів татарської кінноти храм піддавався пограбуванню й поступово перетворювався на руїну. З XVI по XVIII століття костел в Острозі кілька разів перебудовували. Сучасний вигляд у неокласичному стилі костел набув 1896 року. Фасад прикрашають чотири потужні тосканські колони. Незвичайне рішення дзвіниці: бронзові дзвони підвішені в аркаді з чотирьох колон.
Володимир. Костел Святих Йоакима та Анни
В історичному центрі Володимира католицький храм став головною окрасою та архітектурною домінантою. Перший храм був збудований у 1554 році на гроші княжни Анни Збаразької. Новий кам'яний будинок з масивними вежами збудував орден капуцинів у 1752 році. За легендою, після поділу Польщі у 1794 році у підвалах собору було заховано державну скарбницю королівства. Варто зайти всередину собору: зберігся чудовий вівтар у стилі бароко та підземний комплекс.
Ківерці. Костел та санктуарій
Кам'яну будівлю костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа збудували у 30-х роках ХХ століття коштом громади. Елегантна будівля у неороманському стилі нагадує середньовічні замки Німеччини та Бургундії. Після війни будівлі використовували як господарські споруди і спортзал. На початку 90-х костел повернули католикам. У 2014 році храм у Ківерцях став санктуарієм Божого Милосердя. Опікуни костелу – орден мізерикордіанців; тут розташований головний український монастир ордену.
Клевань. Благовіщенський костел
Будували та перебудовували масивну будівлю костелу у Клевані кілька поколінь шляхетного роду Чарторийських. Першу будівлю звели з дерева у 1590 році. Через 20 років дерев'яні стіни розібрали та збудували храм з цегли. Століттями місцевих жителів манили таємничі скарби Чарторийських, які нібито заховані у підземеллях.
Справжнім безцінним скарбом храму була чудотворна ікона Матері Божої Клеванської. За легендою, ікону Чарторийські замовили у флорентійського живописця Карло Дольчи. У травні 1945 року під час масового переселення 800 жителів Клевані виїхали до Польщі та перевезли ікону до міста Сквежина. Сьогодні у Благовіщенському костелі Клевані зберігається копія чудотворної ікони.
Дубровиця. Костел Іоанна Хрестителя
На початку XVII століття римський папа затвердив статут нового чернечого ордену піарів; завданням священиків було просвітництво юнацтва. 1684 року литовський магнат Дольський виділив 33 тисячі злотих для будівництва костелу ордену піарів у найстарішому місті Рівненської області – Дубровиця. Перший храм було зруйновано артилерією. Нову будівлю з каменю та цегли в стилі рококо та монастирський комплекс звели у 1702 році. Вітражі замовили у Венеції.
Серед випускників школи у Дубровицях - кілька відомих польських політичних діячів та поетів. Після поділу Польщі у XVIII сторіччі орден піарів опинився в опалі у російської влади. Останньому настоятелю дивом вдалося уникнути сибірської каторги. Зараз костелом опікується орден паллотинів.
У католицьких храмах особлива атмосфера: можна сісти на старовинну дерев'яну лаву; помилуватися променями сонця, які розфарбовані у різні кольори склом вітражів; розчинити тривогу в ароматі ладану та неземній органній музиці. А це дізнатись багато нового про власну країну. Знайомитись із невідомими сторінками історії Волині; включіть у свої туристичні маршрути відвідування найвідоміших волинських католицьких храмів.