Перше знайомство з карпатськими чанами викликає у туристів справжній калейдоскоп емоцій: величезний чавунний чан із гарячою водою нагрівається на відкритому вогні. Моторошна ілюстрація мук грішників у пеклі, що ожила та кипить перед очима. Варитись у чані – найточніший опис легендарної спа-процедури, яку пропонують на курортах Карпат, Закарпаття та Волині. Розберемося – звідки з'явився незвичайний ритуал, чому такий популярний у туристів й до чого тут японці?
- 1. Як виглядає «карпатське джакузі»
- 2. Цілющі гарячі ванни
- 3. Звідки у Карпатах традиція варитись у чанах
- 4. Карпатські чани – український аналог японської традиції Roten-buro
- 5. Як правильно варитися у карпатському чані
Як виглядає «карпатське джакузі»
Ємність для прийняття карпатської гарячої ванни традиційно виготовлена з чавуну або міцної нержавіючої сталі. Виробляють чани в Україні, місткість від двох до дванадцяти осіб. Класичний чан має сферичну форму; на дні обов'язково лежить гладке річкове каміння: це надійний бар'єр між купальником та розпеченим від жару відкритого вогню дном ємності. В епоху селфі багато туристів почали скаржитися на нестійкість під час фотосесій, тому виробники модернізували конструкцію й зробили дно плоским. Термобар'єр із каміння зберігся. Яка саме конструкція буде у готелі, лісовому лоджі або купальні – варто уточнити заздалегідь.
Підігрів води на відкритому вогні; поблизу купальних зон завжди є запаси сухих дров. За допомогою крана в деяких купальнях можна регулювати температуру води під час сеансу. Багато готелів мають на відкритих майданчиках пластикові басейни із джакузі. Красиво, але до справжнього ритуалу купання у чані це жодного відношення не має.
Наповнюють ємності водою із найближчого мінерального джерела або гірської річки. Ароматні трави карпатських полонин та лісів перебивають запах сірководню та насичують воду цілющими ефірними оліями. Найпопулярніші інгредієнти:
- антисептики ялівець, смерека, чебрець, календула;
- протизапальні – листя малини, деревій;
- антиоксидант іван-чай;
- розслаблюючі липа та листя ожини.
Після сеансу купання воду в чані кип'ятять, щоб знищити патогенну мікрофлору. Використовувати сучасну побутову хімію – моветон.
Цілющі гарячі ванни
Купання за температури 35-37°С дійсно розслаблює м'язи та заспокоює нервову систему. Тепла вода розширює судини, знижує артеріальний тиск та ризик тромбозу, допомагає позбутися головного та м'язового болю. За годину відпочинку у гарячій ванні організм спалює 160 ккал.
Купання в гарячій воді розширює пори, прискорює очищення шкіри від себуму та бруду. Чим чистіша шкіра, тим менше живильного середовища для бактерій, які провокують шкірні захворювання та знижують імунний захист шкіри.
Після низки досліджень доведено: купання у гарячій воді суттєво знижує рівень гормонів стресу. Одночасно вчені доказали підвищення рівня гормону щастя - серотоніну. Саме це – головна причина відчуття розслабленого спокою та щастя після прийняття гарячої ванни.
Чим вище температура води, тим інтенсивніше гіпертермічна дія. При температурі води від 40°С лімфоток і кровообіг суттєво прискорюються. Результат – з'являється ефект вазодилатації (релаксація гладкої мускулатури внутрішніх стінок судин), активізується кисневе живлення клітин, відбувається відведення вуглекислого газу та відходів метаболізму. Це підтверджують численні дослідження оздоровчого ефекту японської лазні ofuro.
Звідки у Карпатах традиція варитись у чанах
СПА-процедури та бальнеокурорти – зовсім не винахід сучасності. Ще у 1463 році угорський король включив до статті доходів кошти, що отримані від купання в гарячих джерелах та ванних Закарпаття. Століттями для прийняття гарячих ванн у Японії, Скандинавії, Західній та Східній Європі застосовували глибокі дерев'яні ящики чи бочки. У карпатських лісах для оздоровчого купання у мінеральних джерелах використовували міцні ванни з місцевих порід дерев.
У невеликому селі Лумшори для купання у ванних насичену сірководнем та мінералами воду нагрівали на відкритому вогні у чавунних чанах. Хто першим полінувався перенести воду з чана у дерев'яну ванну – невідомо, але купання у чанах стало місцевою традицією та популярною розважальною атракцією. Щоб «поваритись у чані», до Лумшор приїжджали з різних місць Австро-Угорської імперії. Збереглися два старовинних чани: один знаходиться у музеї Відня, другий показують туристам у Лумшорах. На чавунній поверхні вибито дату 1600.
Карпатські чани – український аналог японської традиції Roten-buro
Гарячі ванни ofuro – відомий елемент японської культури. Дерев'яні скрині роблять із хіноки (японського кипарису); воду підігрівають до температури 40-45°С.
Самі японці поділяють ритуал купання ofuro на три види:
- гарячі джерела onsen;
- громадські лазні sento;
- гарячі ванни на природі roten-buro
Японці – вроджені гедоністи. Ритуал Roten-buro серед нащадків самураїв вважається вершиною банного мистецтва: синергія цілющого ефекту гарячої води та розслабляючої атмосфери пасторального пейзажу. Українцям для ритуалу Roten-buro достатньо вирушити на сеанс купання у чані на березі гірської річки в оточенні карпатського лісу. Або біля волинського озера у заповідній лісовій зоні.
Як правильно варитися у карпатському чані
Ритуали японської лазні та карпатського джакузі напрочуд схожі. Перед сеансом необхідно попередньо очистити тіло від пилу та косметики; прийняти душ. Гаряча вода у чані розслаблює, проте важливо стежити за часом. Оптимально перебувати у гарячій воді від 5 до 12 хвилин. Ідеальний варіант – контрастне охолодження в гірській річці та повторна процедура «варіння» у чані.
Щиро радимо відноситись до купання в гарячій воді відповідально: сеанси карпатського джакузі не рекомендовані при багатьох захворюваннях. Категорично несумісні гарячі ванни та алкоголь. Після сеансу в чані тіло повністю розслаблене, хочеться спати, тому сідати за кермо автомобіля вкрай небезпечно. На відміну від термальних джерел чани в Карпатах або Шацьких озерах не є рекомендованою лікувальною процедурою. Швидше, це чудова нагода повеселитися з друзями або відчути справжній карпатський дзен.