Навіщо йти в гори, якщо можна поїхати на Карпатському трамвайчику і побачити їх у всій красі? Маршрут пролягає над швидкими кам'янистими річками повз вікові гуцульські ліси. Трамвайчик зупиняється кілька разів, щоб пасажири освіжилися цілющою джерельною водою, подихали чистим повітрям з домішками трав і квітів, сфотографувалися серед цієї природної краси.
- Єдина вціліла
- Нова історія в новому тисячолітті
- Класичний маршрут
- Гірський маршрут
- Висяче болото та інші визначні пам'ятки
- У колишній резиденції барона
Єдина вціліла
Вигодська вузькоколійка єдина вціліла в Україні. Її ширина вдвічі менша, ніж у сучасного трамвая — усього 76 сантиметрiв. Вагони гойдаються під час руху: здається, що вони зараз зійдуть з рейок — нове непередаване відчуття. Перша гілка Карпатського трамвайчику довжиною три кілометри зв'язала село Вигода і завод в Старому Мізуні в 1890 році. Її побудували за розпорядженням австрійського барона Леопольда Поппера фон Подгарі. У 1873 році барон приїхав у Вигоду і розгорнув тут лісопильний бізнес. Вузькоколійка йому була потрібна, щоб вивозити карпатський ліс до Австро-Угорщини. Спочатку товарняки тягали коні, потім — паровози. Коли почалася Перша світова війна, Поппер продав бізнес британському акціонерному товариству й повернувся на батьківщину. Нові власники продовжили будівництво промислової гілки і побудували пасажирську — для європейських туристів.
Нова історія в новому тисячолітті
Сторіччя потому обсяги лісозаготівлі серйозно скоротилися, поступово в запустіння прийшла і залізниця. У 1998 році повені завершили руйнівну справу, знищив майже половину вузькоколійки. Її робота відновилася в 2000 році, коли у Вигоді запрацював завод з виробництва ДВП. Зараз потяг возить лісорубів до місця роботи і транспортує деревину на підприємство.
З 2004 року Карпатський трамвайчик — це ще й туристичний проект. Ідея з'явилася роком раніше, коли в Карпатах проходив П’ятий бойківський фестиваль. Він традицицiйно зiбрав бойків зі всієї України — саме тоді в свій перший рейс вирушив і Карпатський трамвайчик.
Після подорожі бойки сказали, що було гарно, раніше вони такого не бачили. Відтоді міні-потяг курсує постійно. В його складi локомотив, два пасажирських вагона і відкрита платформа. Туристичних маршрутів два — класичний та гірський, у кожного є свої особливості.
Класичний маршрут
Загальна довжина цього маршруту 13 кiлометрiв — це чотири години в дорозі. Він проходить від Вигоди до Дубового Кута та Мізунських водоспадів, нескладний, тому його рекомендують пасажирам з дітьми. Міні-поїзд відправляється з Вигоди двічі на день: об 11.00 та о 15.00 годинi.
По дорозі пасажири бачать:
- Урочище на горі Оспин.
- Заповідник Ширковець.
- Джерело мінеральної води "Нафтуся".
- Водоспади Мізунки.
Родзинка подорожі — найчистіше гірське джерело "Дзюркач". Місцеві жителі називають його воду кришталевою. Карпатський трамвайчик робить 3-4 зупинки, щоб пасажири спробували мінеральну воду, помилувалися водоспадами з підвісних мостів, купили сувеніри на згадку про екскурсiю.
Гірський маршрут
Його довжина 28 кiлометрiв — Карпатський трамвайчик знаходиться в дорозі 8 годин. Потяг відправляється з Вигоди та прямує через Старий та Новий Мізунь, Дубовий Кут, Солотвинське лісництво, Миндунок. Екскурсії проходять нерегулярно — про них потрібно домовлятися заздалегідь.
Чимож гірський маршрут так приваблює туристів? Один з пасажирів порівняв його з чарівним Хогвартс-експресом зі світу Гаррі Поттера. Різниця лише в тому, що шлях його лежить через Карпати. Пасажири бачать:
- Символічну каплицю в Солотвинському лісництві. Вона побудована на місці, де в XI столітті розробляли перші соляні родовища.
- Залишки виробничих цехів в Миндунку. Вони збереглися з часів перших лісопилок, що належали Леопольду Попперу.
- Гірські мости —їх в цих краях більше тридцяти. Чотири з них перетинає Карпатський трамвайчик. З мостів відкривається дивовижна панорама гірських вершин і лісових галявин.
Висяче болото та інші визначні пам'ятки
За чотири екскурсійні години туристи вiдкриють для себе ще багато цікавого в Карпатах:
- Пам'ятник паровозу ВП 4. Він встановлений недалеко від місця відправлення Карпатського трамвайчика. Це паровоз зразка 1948 року, який після Другої світової війни обслуговував вузькоколійку.
- Монастирську гору (друга назва Церковище). Її легко впізнати по хресту, що підноситься недалеко від одного з мостів. За легендою, в середині століття тут знаходився монастир. Коли татари взяли його в облогу, ченці молилися три доби. На четверту добу гора затряслася і сховала святиню у свої надра. На згадку про ті події люди спорудили на ній хрест.
- Ширковець — висяче болото. На вигляд і не скажеш, що під галявиною, густо порослої травою, мохом і карликовими соснами, небезпечна трясовина. На цьому болоті гніздяться чорні лелеки.
У колишній резиденції барона
Для повноти вражень обов'язково потрібно побувати в двоповерховому особняку, де в 1873-1913 роках жив Леопольд Поппер. Це найстаріший будинок у Вигоді, з квітня 2016-го в ньому працює єдиний в Україні інтерактивний музей вузькоколійки.
Відвідувачам — повна свобода дій. Експонати можна чіпати і тестувати: управляти потягом, лізти в лисячу нору, піти в екоклас і споспостерігати в потужний бінокль за птахами. Гід розповість відвідувачам багато цікавого про знамениту вузькоколійку, промисловість тутешніх місць і карпатську природу.
У центрі селища працює сувенірна крамниця, де продають товари ручної роботи. Їх роблять місцеві майстри, а туристи охоче купують на пам'ять.
Музей відчинений з середи по неділю. Дорослий вхідний квиток з переглядом фільму про вузькоколійку коштує 70 гривень, дитячий - 40 гривень. Прогулянка в міні-поїзді по залізничній колiї коштуватиме 200 гривень з кожного пасажира. Але хіба задоволення грошима виміряєш? Карпати гарні за будь-якої погоди: коли густо вкриті весняною зеленню, коли одягнені у жовтизну осіннього листя та коли засніжило гірські схили.