Старовинні вулиці Луцька ідеально підходять для захоплюючого квесту-фотосафарі «У пошуках луцьких кликунів». Не обов'язково записуватись на екскурсію з гідом: гостинний Луцьк створив усі умови для самостійних туристів, які вирішили зібрати власну колекцію селфі із кликунами Луцька.
- 1. Хто такі кликуни?
- 2. Луцькі кликуни та корупція
- 3. Як кликуни став символом Луцька
- 4. Як знайти всіх кликунів Луцька без гіда
- 5. Найвідоміші кликуни Луцька
Хто такі кликуни?
До появи радіо та інтернету найнадійнішим способом розповсюдження достовірної офіційної інформації були саме кликуни. Цілих рік і вдень і вночі міські воїни-глашатаї змінювали один одного, щоб вчасно сповістити городян про напад ворогів чи пожежу.
Чоловіки з гучним голосом та чіткою артикуляцією офіційно були на службі у влади, цінувалися та непогано заробляли. На утримання замкових кликунів жителі волинських міст збирали особливий збір – кликівщину. Так, у бухгалтерських книгах Луцького замку за 1552 рік записано, що за утримання замкових кликунів відповідала громада села Радомишль.
Кликуни несли службу на сторожових та пожежних вежах, повідомляли укази короля та розпорядження магістрату на ринках та вулицях, сповіщали про податки та важливі новини і навіть викликали відповідачів до суду. Кожне повідомлення кликуна фактично дорівнювало до письмового повідомлення від влади. – аналог офіційного оприлюдненню законів у змі або повісток.
Луцькі кликуни та корупція
Незаконне збагачення чиновників зовсім не винахід ХХ століття. У літописах Луцька зафіксовано відмову міського лентвійту Василя Костя надати кликуна для сповіщення про збір податку. За законом нові товари обкладалися митом, а вживані – ні (двічі мито на сплачують). Орендар Луцького ринку зажадав, щоб торговці декларували товари як нові та сплачували мито, з якого він мав свій відсоток. Для цього орендар та за сумісництвом митник звернувся до луцького лентвійту із проханням сповістити городян через кликуна. Василь Костя відмовив: незадовго до цього він скупив дешеву пшеницю без сплати мита і намагався видати її за куплену раніше. Зухвала та незаконна відмова лентвійта залишилася безкарною: її покривав війт. Але стала міською легендою.
Друга історія про луцьких клікунів і нечесних чиновників відбулася 1602 року. Наприкінці року Марка Жоравницького на сеймиці було названо війтом. Новообраний чиновник вирішив через кликуна сповістити городян про збір двох податків – на нерухомість та чопове (податок за виробництво алкоголю). Однак обидва податки вже були сплачені з видачею «квитив» - розписок з підтвердженням про передану представникам держави суму. Новий війт намагався зібрати податок повторно без жодних законних підстав. Луцький кликун Андрій Куля відмовився оголошувати незаконний указ та був побитий вартовими жадібного чиновника.
Як кликуни став символом Луцька
Не обійшлося без класичних туристичних міфів. До початку ХХI століття ніхто не вважав луцьких кликунів чимось особливим. 1948 року під час реконструкції старовинного будинку в історичному центрі міста робітники знайшли кахельну плитку із зображенням кликуна: озброєний алебардою воїн явно щось голосно кричить. Кахлі стали частиною музейної експозиції та не привертали особливої уваги до 2015 року.
Щоб заманити до Луцька якнайбільше туристів, група ентузіастів запозичила у Вроцлава ідею з мініатюрними скульптурами гномів, яких називають krasnoludki. Так з'явився найвідоміший арт-проект Луцька та новий символ міста – кликуни. У кожного зображення кликуна власне ім'я та особливий зміст. Так, зображений на кахельній плитці кликун отримав ім'я Вартко. Арт-об'єкт має особливу символіку: сучасний бронзовий Вартко заступає на пост і готовий взяти алебарду з рук свого старшого товариша*.
*У статті використані фотографії арт-об'єктів зі сторінок офіційного сайту Луцької міської ради.
З того часу 6 березня Луцьк святкує День кликуна з парадами, театралізованими виставами та ярмарками. Цілий рік містом туристи шукають десятки міні-скульптур та інших зображень міських глашатаїв. Сьогодні роль кликуна в Луцьку виконує сурміст: протягом туристичного сезону з висоти В'їзної вежі він сповіщає городян та туристів про настання полудня.
Як знайти всіх кликунів Луцька без гіда
Міське управління туризму на основі Google Maps розробило інтерактивну карту із зазначенням усіх кликунів Луцька. Кожен із 19 арт-об'єктів має короткий опис та фотографію. Вище за всіх розташований Вертун: глашатай на флюгері Владичної вежі.
Важливо! Луцькі кликуни мають непросту біографію: бронзові фігурки часто крадуть або намагаються пошкодити вандали. На честь міської поліції та мешканців, більшість міських символів дуже швидко знайдені та повернуті на місце. Але якщо під час вашого візиту до Луцька не дорахуєтеся фігурки, не варто засмучуватися.
Найвідоміші кликуни Луцька
Провідник. Перша встановлена у місті бронзова скульптура кликуна символізує гостинність лучан. Тут кожен готовий допомогти туристам розібратися в плутанині старовинних вулиць та знайти головні міські пам'ятки. Добродушний Провідник чекає на гостей міста біля Центру туристичної інформації Луцька, на перехресті вулиць Сенаторки Левчанівської та Лесі Українки.
Стефан. Якщо прогулятися вулицею у вказаному Провідником напрямку, обов'язково дійдете до головних воріт Луцького замку. Тут на туристів терпляче чекає маг і чарівник Стефан: той, хто знає всі легенди та таємниці замку. У перекладі з грецької Стефан означає «корона». Замковий кликун Стефан тримає в руках королівську корону та готовий коронувати найгіднішого.
Франьо. Знайти фігурку чоловіка у середньовічному одязі із зайцем у руках легко у міському зоопарку. Своє ім'я Франьо отримав на честь святого Франциска Ассизького, який розумів мову тварин. За легендою, луцькі кликуни використовували для передачі повідомлень найшвидших волинських тварин – зайців.
Зустричайко. Цю фігурку з квітами, ключем та табличкою бачать усі гості міста на Привокзальній площі Луцька.
Ключник. У давнину ключі від міста зберігали в Ратуші, а міські кликуни відповідали за їх збереження. Луцька ратуша згоріла, тепер ключі від міста зберігаються у будівлі міської ради. Логічно, що на варті стоїть рішучий Ключник. Незважаючи на свій войовничий вигляд, він готовий показати туристам місто: величезний ключ із зображенням замкової вежі означає «Приємне відкриття» міста для бажаних гостей.
Зірко. До появи годинника на ратуші міські кликуни оголошували про настання полудня і годину гасіння вогнів. Щоб розрахувати точний час, були потрібні серйозні знання з астрономії та математики. Луцький Зірко чудово знає відстань до планет й легко визначає час сонячним годинником.
Кожен луцький кликун має особливу історію. Розвага для туристів стала новою міською легендою – городяни дуже переживають, якщо з маленькими міськими символами трапляється лихо й щиро радіють, коли вкрадена скульптура відновлена та повертається на місце. Обов'язково познайомтеся із добрими духами Луцька під час візиту до міста. Відчуйте неповторну магію старовинного міста, в якому вшановують свою історію та цінують відповідальну чесну працю.