Сотні кілометрів фортифікаційних споруд, глибокі підземні бункери, таємні опорні пункти, міцні бетонні укріплення для кулеметників та артилеристів, протитанкові споруди, шпиталі та логістичні об’єкти. У заповідних лісах Закарпаття в наші часи можна побачити реальні споруди унікальної лінії оборони часів Другої світової війни. Розповідаємо – чим цікава загадкова Лінія Арпада та як прогулятися таємними бункерами.
- 1. Угорський оборонний мега-проект у Карпатах
- 2. Чому Лінія Арпада
- 3. Основні об’єкти Лінії Арпада в Україні
- 4. Де побачити найбільший бункер часів Другої Світової війни, що зберігся в Україні
- 5. Чотири бункери Музею Лінії Арпада
Угорський оборонний мега-проект у Карпатах
У 1939 році після Мюнхенських угод та Віденського арбітражу значну територію автономної Карпатської України було окуповано угорською владою за активної допомоги гітлерівської Німеччини. З цього моменту розпочалася робота щодо зведення фортифікаційної лінії для захисту від радянських військ. Незважаючи на всі події на Східному фронті роботи тривали до 1944 року. П'ять років під керівництвом військового інженера Теофіла Хороші зводилися укріплення у важкодоступних районах Карпат та Закарпаття.
Лінія Арпада в цифрах та фактах:
- довжина фортифікаційної лінії понад 600 км, ширина до 60 км;
- 99 опорних пунктів та бункерів;
- 759 ДОТів (капітальні довгострокові оборонні точки);
- 394 ДЗОТ (міцні дерево-земляні оборонні точки);
- 439 вогневих рубежів відкритого типу;
- 135 км. протитанкових ровів і пасток, деякі оборонні споруди у 5 до 11 ліній;
- 400 км. капітальних мереж траншей, окопів, бліндажів;
- сотні квадратних кілометрів мінних полів та лісових завалів.
Для будівництва грандіозної системи фортифікації залучили десятки тисяч військовополонених та солдатів. Гірські породи підривали тротилом й розчищали вручну; використовували новітні методи роботи в шахтах та тунелях. Реальна вартість будівництва Лінії Арпада невідома: багато документів досі перебувають під грифом таємності.
Сучасні військові інженери використовують досвід попередніх поколінь. У деяких місцях Закарпаття збереглися бетонні протитанкові «зуби дракона», які мало чим відрізняються від протитанкових споруд нашого часу. Майже 85 років тому у підземних бункерах з вентиляцією та освітленням угорські війська облаштовували склади, казарми, кухні, пекарні та навіть каплиці.
За іронією долі, своє призначення Лінія Арпада не виконала. Система оборонних споруд у карпатських горах спромоглася затримати наступ зі сходу максимум на півтора місяці. Радянські війська просто обійшли укріплені райони поблизу Свидовецького гірського хребта та вдарили з тилу.
Частину бункерів, ДОТів та ДЗОТів Лінії Арпада угорсько-німецькі війська підірвали під час відступу. Частину оборонних споруд було свідомо знищено після приходу радянської влади. У наші дні історики налічують у різних районах Закарпаття понад 1500 об'єктів оборонних споруд часів Другої світової війни.
Грандіозна Лінія Арпада – це не суцільна смуга оборонних споруд. Військові інженери враховували складний рельєф гірської місцевості, будували об’єкти в найбільш вразливих місцях. Основне завдання Лінії Арпада – захист карпатських перевалів, гірських доріг, перспективних напрямів наступу з боку радянської армії.
Чому Лінія Арпада
Для угорців Арпад – легендарна особистість, герой, князь, воєначальник та засновник королівської династії. Карпати нерозривно пов'язані з історією Арпада. Під час історичного процесу «Віднайдення вітчизни» військо Арпада в 895 році перейшло Карпати зі сходу на захід. Замість східних степів угорські племена зайняли територію поблизу Дунаю. Саме так з’явилось угорське королівство у Європі.
Основні об’єкти Лінії Арпада в Україні
Ужоцький перевал. Гірський перевал між Галичиною та Закарпаттям у масиві Високий Бескид. Для захисту підходів до Ужгорода (угорською Ungvár) в районі Ужоцького перевалу угорські війська збудували 30 бетонних ДОТів та 60 ДЗОТів.
Мукачівський напрямок. Складна система фортифікаційних споруд захищала Верецький перевал (район вододілу річок Стрий та Латориця) та широку долину річки Латориця від Карпатських гір до Сваляви та Мукачева (угорською Munkács). Поблизу гірських доріг побудували 95 ДОТів та 37 ДЗОТів.
Хустський укріплений район. Починається неподалік озера Синевир високо у горах Карпат. Для захисту від просування військ зі східного напрямку побудовано 5 вузлів оборони, 40 ДОТів, 15 ДЗОТів. Долини рік Теребля та Ріка були закриті протитанковими надолбами в 11 рядів
Керешмезький (Рахівський) напрямок. Село Ясіня за часів угорської окупації називалося Керешмез. Високогірний район захищали 50 ДОТів, десятки автономних вогневих точок та складна лінія протитанкових ровів.
Де побачити найбільший бункер часів Другої Світової війни, що зберігся в Україні
Закарпатська область, Воловецький район, село Верхня Грабівниця. Тут для туристів проводять екскурсії в унікальній підземній споруді – Бункері Лінії Арпада. Ціьму підземному комплексу пощастило: після війни бункер використовували прикордонники як запасний пункт управління. У наші дні Бункер Лінії Арпада – дуже популярний туристичний об'єкт Закарпаття.
Інженерні рішення дійсно вражають. Підземний комплекс створений у міцній гірській породі, укріплений бетонними стінами завтовшки щонайменше 1 метр. Глибина підземних приміщень та тунелів від 30 до 50 метрів. Довжина відкритої для відвідування туристів частини бункера до 800 метрів. У кімнатах та походах працює вентиляція, є освітлення; під час екскурсії можна оглянути цікаві експонати.
Частину підземних проходів Бункера Лінії Арпада було замуровано військами НКВС. Такі проходи позначені знаком питання. Зламувати замуровані проходи небезпечно: є ризик мінування за технологіями 80-річної давності.
Загальна довжина бункера залишається загадкою: реалісти називають цифру 1500 метрів. За легендами, тунелі бункера можуть досягати 15 км із виходами в районі траси Київ-Чоп (урочище Майдан), на перевалі Уклін та на горі Косяк.
Чотири бункери Музею Лінії Арпада
Історико-військовий музей у селі Колочава Хустського району розташований у національному природному парку «Синевир». З 1939 по 1944 рік на околицях села угорцями було збудовано понад 30 оборонних споруд. Сьогодні туристи можуть побачити найдовшу в Європі відреставровану лінію оборони часів Другої світової війни з бункерами та «зубами дракона».
Експозиції музею у селі Колочава знаходяться у чотирьох бункерах Лінії Арпада: «Командний», «Оборонний, «Госпіталь», «Котлопункт». Можна зрозуміти – як було організовано роботу кухні, польового госпіталю, систем спостереження, зв'язку, командування. Серед музейних експонатів – справжня угорська військова кухня, ліжка для поранених у три яруси, комплекти медикаментів, військове спорядження та зразки зброї.
Мілітарі-туризм в Україні – особливий напрямок. Бункери та бетонні споруди матеріалізують сторінки історії, роблять її реальною Протистояння імперій, захоплення територій, інженерні інновації, реалії воєнного побуту минулого століття: нова цікава інформація, яка неймовірно резонує з подіями наших днів.