Коли в Карпатах вночі на полонині біля ватри починає звучати дримба, мимоволі розумієш: розповіді про мольфарів, мавок та лісових духів – не просто легенди та казки. Стародавні шаманські звуки резонують з настроєм, задають особливий ритм думок, допомагають забути про суєту і сконцентруватися на чомусь дійсно важливому. Дримба – наймагічніший інструмент, її звуки можна почути на Тибеті та Кавказі, у Карпатах та Альпах, за Північним полюсом та у пустелі.
- 1. Варган чи дримба?
- 2. Як виглядає справжня гуцульська дримба
- 3. Чим відрізняється музика дримби
- 4. Як грати на гуцульській дримбі
- 5. Дримба – універсальний інструмент
- 6. Де в Україні почути старовинну гуцульську дримбу
Варган чи дримба?
Це слова-синоніми. Варган – загальновживана українська назва музичного інструменту; один із можливих варіантів походження слова – українсько-польський варіант слову «варга» – «губи». На Тибеті дримбу називаю морчунгою, у Китаї куо-сян, в Індонезії генггоги. Ветнамці грають на дан мой, румунські пастухи витягують звуки з торомпа, а швейцарці з маультроммелю.
Дримба – Карпатський варіант назви варгану, у різних регіонах інструмент називають дрімля, дромба, дромля, торомба, дрімка, вірган. Варган – один із найстаріших музичних інструментів в історії людства, археологи знаходять прототипи варганів на стародавніх стоянках, у скіфських курганах та середньовічних монастирських похованнях.
Як виглядає справжня гуцульська дримба
Металева пластина вигнута у вигляді підкови, краї з'єднуються щільно, в центрі язичок або міндик – тонка металева пластина, яка відповідає за звучання музичного інструменту. Язичок поступово стає тоншим, виходить за межі гнутих ніжок дримби і закінчується тоненьким загнутим кінчиком.
На Гуцульщині ковалі встановлювали один язичок, у горах Закарпаття – два язички. Нерідко для найтонших металевих пластинок майстри використовували деталі старовинних годинників з неповторним сплавом металу. Навіть найкращі майстри зі створення музичних інструментів не знають – як саме звучатиме дримба після виготовлення.
Чим відрізняється музика дримби
Резонуючий звук створює унікальні звукові хвилі: виконавець музики на варгані чує одні звуки; глядачі довкола – інші. Мелодії виходять з об'ємним звуком та довгим поліфонічним відлунням. Ритми й тональність зливаються з биттям серця, здатні пробудити тривожність або заспокоїти, занурити у стан первісного умиротворення та медитативного напівзабуття.
Як грати на гуцульській дримбі
Вузька частина дримби затискається зубами. Широку частину інструменту притримують лівою рукою, пальцями правої руки делікатно б'ють по кінчику язичка. Виникає звук – природний резонатор; за силу, тональність та довжину звучання відповідають щоки та язик музиканта. Особливість походження звуку відносить дримбу до язичково-щипкових інструментів.
Дримба – універсальний інструмент
За старих часів дримбу частіше використовували сільські жінки, це була розвага для дітей і надійний спосіб створити в будинку особливу атмосферу. Дримба – інструмент мольфарів та шаманів, що резонує звук допомагав людям з екстрасенсорними здібностями досягти особливого стану між матеріальним та нематеріальним світом.
У наші дні найчастіше дримба асоціюється із чоловіками-пастухами. Унікальний резонатор часто використовують для своїх композицій музиканти етно та фольк напрямків. Ефектно звучить органне тло дримби у поєднанні з електронними інструментами. Особлива тональність дримби дозволяє створювати унікальні поліфонічні твори у виконанні кількох дримбарів.
Де в Україні почути старовинну гуцульську дримбу
У Верховині є унікальний приватний музей гуцульських інструментів Романа Кумлика. Тут на гірських схилах знімали фільм «Тіні забутих предків», де саме дримба у поєднанні зі скрипкою відповідають за музичний нерв кіношедевру Параджанова. У музеї збереглося кілька старовинних варганів, створених легендарними ковалями Гуцульщини. Саме тут, на фоні карпатських гір відлуння дримби набуває особливої магії.