Казкова атмосфера зимових свят у кожному регіоні має свої особливості. Давня лісова магія волинської землі міцно переплелася з язичницькими та християнськими обрядами зимового сонцестояння та Різдва. Познайомимось з місцевими зимовими традиціями?
- 1. Коляда
- 2. Передріздвяні клопоти Волині
- 3. Волинська кутя
- 4. Пісні страви волинського Святвечора
- 5. Замість різдвяної ялинки – дідух
- 6. Волинські різдвяні павуки та птахи
Коляда
Саме так на Волині називають Різдво. Стародавню назву свята Сонця у місцевих селах використовують дуже часто, вона присутня у співах, декорі, звичаях. Волинська Коляда – це низка зимових свят від посту та Святвечора до Хрещення з особливою магією, час боротьби з нечистою силою, єднання з пращурами, духовного оновлення.
За волинськими звичаями, щастя та удачу у новому році приносили перші гості-хлопчики. Саме тому у класичному складі колядників із козою та казковими іншими персонажами усі ролі виконували молоді хлопці. Навіть в наші дні група колядників з піснями та жартами обходить хати та збирає символічні дари від вдячних господарів.
Обов'язковий елемент волинських колядників – гарно прикрашена Віфлеємська зірка; її чотири кольори символізують чотири сторони світу та чотири пори року. Часто волинські колядники використовують переносний вертеп (шопку) для театралізованих вистав.
Передріздвяні клопоти Волині
Як і скрізь, перед Різдвом родини очищають від мотлоху будинок, вирушають на ярмарки за новим посудом, ласощами та подарунками, розучують колядки та готують смаколики. Є певні обов’язки у всіх членів родини: молодь готує прикраси для будинку та допомагає дорослим. Волинські господині уважно стежили за приготуванням куті: пролита на плиту рідина передвіщала фінансові втрати, а пишна шапка розпареного зерна означала достаток та добробут.
Волинські чоловіки зобов'язані до свята закінчити всі роботи, які вимагають використання гострих предметів: у день Різдва заборонено вбивати тварин або рубати дрова. Ще один обов'язок чоловіка - нагодувати досхочу всіх домашніх улюбленців і худобу. За місцевими віруваннями перед Різдвом тварини здатні спілкуватися з вищими силами, тому варто задобрити їх заздалегідь.
Волинська кутя
Головний елемент святкового застілля із 12 пісних страв. Традиційна волинська кутя зварена із попередньо потовчених зерен пшениці. Якщо не було пшениці, то селяни використовували ячмінь. Головна смакова добавка, доступна волинянам – мак, символ статку та родючості.
Волинська традиційна кутя не солодка, її заправляють лляною олією. Лише вдень після різдвяної ночі можна додати шкварки. Звична солодка кутя у волинських селах з'явилася набагато пізніше. Голодну солодку кутю заправляють ароматним медом від місцевих пасічників та бортників. Багата кутя приправлена родзинками та горішками.
Кутю на Волині завжди готують в одній великій глиняній мисці й не ділять на порції. За місцевими звичаями, спільне поїдання обрядової куті поєднує всю сім'ю, виганяє чорні думки, заздрість і гнів. Після Святвечора миску з кутею ставили у покуття – особливий куточок перед сімейним іконостасом. Так нове покоління приносило дари своїм пращурам, підтверджувало єдність роду.
Пісні страви волинського Святвечора
У кожному селі завжди були свої звичаї та рецепти. Найчастіше до святкового столу господиня подає пісний борщ із капустою та сушеними лісовими грибами. Популярні страви на Святвечір – легендарна запечена капуста з присмаком диму, вареники з пшоном чи квасолею, узвар із сухофруктів. Обов'язковий елемент волинського різдвяного застілля – риба; у селах поблизу озер часто готували борщ із сухою рибою.
Тільки після різдвяної церковної служби родина може влаштувати святкову трапезу з м'ясними стравами: копчене м'ясо, ковбаси, голубці, пироги.
Замість різдвяної ялинки – дідух
Цей атрибут Різдва зберігся з часів волхвів та язичників. Сніп колосків в'язали із доступних зернових культур – пшениці, жита, ячменю, вівса. Використання злаків у родинному снопі служило гарантією гарного врожаю наступного року. Готували різдвяний символ заздалегідь, під час збирання врожаю. Для особливого снопу використовувалися колосся зажинка або обжинка, які зв'язували та зберігали у коморі до свята.
Дідух – назва галицька, стала поширеною на Волині після XVIII століття. Раніше на Волині головну різдвяну прикрасу називали сніп, сніп, Дід, Колядницький сніп, сніпок, Василь.
Дідух – символ єднання роду: є коріння та потужний стовбур, міцні гілки та багато колосків із зернами для майбутнього розвитку та процвітання. Для волинян дідух означає душі померлих предків, якім треба подякувати та обов’язково задобрити у наймагічнішу пору року, тому перед святами його прикрашали квітами, сушеними ягодами, яскравими стрічками.
Після Хрещення зв'язок із пращурами обривається: дідух спалюють. Лише у деяких волинських селах сіно з дидуха згодовували тваринам для захисту від хвороб, а зерна використовували під час сівби.
Волинські різдвяні павуки та птахи
Багатоярусний солом'яний павук – традиційна прикраса волинського будинку з часів неоліту. Домашній декор із соломи символізує Всесвіт, багатовимірність простору, взаємозв'язок матеріального та духовного світу. На Волині будинки прикрашали кілька павуків різного розміру. До балок стелі павуків прив'язували міцним кінським волосом: його складно помітити, примарні фігури ніби ширяють у повітрі.
Народні повір'я наділили павуків властивостями виганяти з дому злих духів, очищати людей від пристріту та злої енергії, прискорювати одужання. Після того, як павук накопичив темну енергію, його спалюють та замінюють на нову магічну прикрасу. Зазвичай заміна павуків відбувається у Різдва.
До Різдва на Волині будинки додатково прикрашають мініатюрними скульптурами та підвісками із соломи: зірки, птахи, лісові тварини, ангелочки. Різдвяні солом'яні птахи з давніх часів втілювали душі померлих предків, сповіщали про швидке завершення суворої зими та оновлення природи.
Добра магія волинського Різдва відрізняється особливою щедрістю: тут завжди раді гостям, готові поділитися домашнім теплом та затишком. На Волині ще не перетворили Різдво на чергову маркетингову пастку для туристів. Бажаєте побачити справжню Коляду? Проведіть зимові свята у казковій Волині.