Волинський стартап 18 століття: корецька порцеляна з масонськими символами

Волинський стартап 18 століття: корецька порцеляна з масонськими символами

Під час відпустки на Волині завітайте до старовинного містечка Корець у Рівненській області. Є шанс влаштувати фотосесію на тлі романтичних червоних руїн palazzo in fortezza (палац у фортеці) Юзефа Чарторийського – польського князя та талановитого волинського підприємця. Ці стіни – свідки народження першого в Україні виробництва найдорожчого посуду XVIII ст. Оригінальна корецька порцеляна з масонською символікою – предмет азартного полювання колекціонерів та гордість музейних експозицій. Історія її створення – готовий посібник із бізнес-планування стартапів.

palazzo in fortezza (палац у фортеці) Юзефа Чарторийського

Модна порцеляна

Від звичайного фарфору вишукану порцеляну відрізняє аристократична крихкість таі напівпрозорість. Зовнішні тендітний вигляд порцеляни оманливий: тоненький посуд із білої глини після високотемпературного випалу стає неймовірно міцним та термостійким. Повіками секрет виготовлення найтоншої дорогоцінної порцеляни з Китаю не давав спокою європейським майстрам. Лише 1710 року сервізи з Мейсена створили конкуренцію безцінним китайським сервізам. Кавові, чайні та столові сервізи з Мейсена стали модним трендом та новим фамільним скарбом аристократичних та заможних сімей.

Модна порцеляна

Князь Юзеф Чорторийський: масон та бізнесмен

1740 року у луцького старости з легендарного роду Чарторийських народився спадкоємець Юзеф-Клеменс; амбітний, цілеспрямований і неймовірно заповзятливий. Юний князь вступив у масонську ложу, багато подорожував, жадібно вивчав нові технології та способи примножити сімейний стан. У 26 років князь Юзеф став головою роду та правителем великих земель на Волині. З'явився шанс здійснити мрію про благоденство суспільства.

Князь Юзеф Чорторийський

Час правління Юзефа Чарторийського перетворило тихий Корець на сучасне європейське містечко: з’явилася князівська резиденція у стилі palazzo in fortezza з оранжереєю та французьким парком, вирувало життя у німецькій колонії, будували двоповерхові кам'яниці та костели, працювали фабрики меблів та полотна. А ще було створено першу в Україні фабрику з виробництва порцеляни.

Стартап XVIII століття: корецька порцеляна

У наші дні нове підприємство князя Юзефа назвали б стандартом успішного бізнес-проекту:

  • попит на дорогоцінну порцеляну був неймовірно високим, збут продукції - не проблема;
  • до відкриття фабрики волинську білу глину князь Юзеф відправив на аналіз у Мейсен;
  • для виробництва вишуканої порцеляни залучив французького кераміста Франтішека Мезера;
  • у князя були необхідні ресурси та працьовитий персонал для роботи на фабриках;
  • виробництво кераміки з місцевої глини поруч із лісом (дрова) та річкою (чиста вода) малобюджетне, прибуток високий.

Сотні експериментів із рецептурою та способами випалу волинської білої глини принесли результат: вже у 1783 року в Корці з'явилася унікальна за складом вишукана, конкурентоспроможна порцеляна. 7 вересня закладено фарфорову та порцелянову фабрику; контракт про її закладання в наші дні зберігається у фондах Академії Наук Польщі у Кракові.

корецька порцеляна

Фінансування стартапу 1783 мало чим відрізняється від венчурних інвестицій третього тисячоліття: князь Юзеф створив класичне акціонерне товариство відкритого типу. 22 акції корецької фарфорової мануфактури було продано по 1000 злотих за штуку. Інвестиції з точним розрахунком виявились вдалими: у 1787 прибуток кожної акції перевищив 300 злотих, або 30% річних.

корецька порцеляна

До 1793 над виробництвом фарфорового посуду в Корці працювало понад 1000 працівників. Щомісяця мануфактура випускала по 20000 зразків посуду: вази, чашки, тарілки. Продаж успішно розширювався через мережу фірмових магазинів у Варшаві, Костянтинові, Бердичеві. Найбільший прибуток давали закордонні замовлення з кур'єрською доставкою.

Масонський знак на корецькій порцеляні

Для захисту від підробок провідні бренди використовують логотипи. З 1790 року брендовим логотипом корецького фарфору став відомий масонський символ: Всевидяче Око у трикутнику. Під трикутником напис Korzec: волинські виробники пишалися своєю продукцією.

Масонський знак на корецькій порцеляні

Волинські візерунки корецького фарфору

73 художники розписували готові вироби Корецької фабрики. Попит мав посуд у мейсенському стилі з багатофігурними рослинними композиціями. Майстри наслідували тренди, але привносили у декорування столового посуду волинські традиційні орнаменти. Корецькій порцеляні характерні волинські візерунки з луговими та лісовими квітами, композиційні рішення та патерни волинської вишивки, монохромні пейзажі з впізнаваними корецькими скелями, валунами, водоймами та деревами.

Волинські візерунки корецького фарфору

Глобальні конфлікти у долі корецького фарфору

Другий розділ Речі Посполитої 1793 року привів до фактичної втрати князем Юзефом більшої частини волинських володінь. Окупаційній владі з Петербурга розвивати місцеву промисловість було не цікаво. Вимушені високі витрати на логістику та неохайне управління призвели до занепаду фабрики. Остаточно добила потокове виробництво пожежа 1797 року: було знищено верстати та всі зразки кераміки для майстрів та художників. Спроби відновити виробництво були, але у 1847 році історія корецької мануфактури остаточно завершилась. Волинські майстри з Корця працювали на фабриках Новограді-Волинського, Баранівці, Городниці.

корецький фарфор

Де можна побачити корецьку порцеляну

Зразки волинської фарфору зберігаються у приватних колекціях по всьому світі, багато зразків можна знайти в музеях Варшави та Кракова. У 2022 році завдяки німецькій програмі Museum digital 12 зразків корецького фарфору з фондів Рівненського краєзнавчого музею оцифровано та представлено на офіційному сайті музею. Побачити шедеври волинських керамістів можна у Львівському музеї меблів та фарфору, а також в залах Українського музею декоративно-ужиткового мистецтва у Києві.

корецький фарфор з фондів Рівненського краєзнавчого музею

У 2011 році опубліковано монографію Анни Шкурлат, в якій докладно описано виробництво та зразки порцелянового посуду з Корця. Монографія містить 750 ілюстрацій. Під час подорожей на Волині зверніть увагу на місцеві антикварні лавки та ринки. Можливо, на тарілці або чашці з квіточками блисне тьмяною багатовіковою позолотою Всевидюче Око у трикутнику з підписом Korzec?