На Жидівщині (південно-західна околиця Старого Луцька, яка в середньовіччя була населена переважно євреями) є вулиця Караїмська. Її назва походить від проживаючих в цій околиці міста від початку XV ст. караїмів. Цих нащадків давніх хазар привіз до Луцька із одного з своїх кримських походів великий князь Литви Вітовт. Караїми добре прижилися в місті, займалися ремеслами і торгівлею, сприяючи його економічному піднесенню. Чисельність общини коливалася в межах 20-30 сімей.

Підтримуючи споріднені стосунки виключно з караїмськими общинами Галича, Вільнюса і Тракая, луцькі караїми змогли зберігати свою етнічну самобутність, мову, звичаї і традиції впродовж 500 років. Ще в 30-х роках XX ст. в Луцьку навіть друкувався журнал "Голос караїма" оригінальною мовою та виходили збірки караїмських пісень і оповідань. Караїми сповідували одну із іудейських вір, в основі якої лежав "Старий завіт".

Ще в 70-х роках біля будинку за №24 зберігався караїмський храм – Кенаса. Цей невеликий прямокутний в плані будинок з арковидними вікнами та ґанком, критий чотирисхилим дахом із заломом згорів у полум'ї випадкової пожежі.

В радянські часи караїми асимілювалися з місцевим населенням. Останній луцький караїм С.Ішвович помер на початку 90-х років доживши до глибокої старості.

Кілька років тому про одного з караїмських ковалів XVIII ст. нагадав клад його виробів та інструментів, який поповнив фонди місцевого історико-культурного заповідника.

Адреса: 43000, Волинська обл, м. Луцьк, вул. Караїмська