Підземні скарби притягують гроші: розробка родовищ дає місцевому населенню прибуток, розвиває ремесла, транспортну та логістичну інфраструктуру, привертає увагу шанувальників промислового туризму. На тлі жвавого обговорення цінності українських корисних копалин портал «Волинь туристична» зібрав інформацію про підземні (й не тільки) багатства Волині.
- 1. Нафта та газ на Волині
- 2. Бурштин
- 3. Золото, срібло, платина та паладій
- 4. Мідь
- 5. Торф
- 6. Сапропель
- 7. Фосфорити
- 8. Базальт
- 9. Граніт
Нафта та газ на Волині
Нафтовидобувних підприємств на Волині небагато, але перспективи розробки в окремих районах є. Фахівці виокремлюють Волинсько-Подільську нафтогазоносну область, у її Львівському прогину товщина нафтоносного шару понад 5 км.
Основні відкладення часів девонського періоду (приблизно 419-358 млн років до н.е). Під час девонського періоду формувалися перші ліси з папоротей, виникли перші види земноводних та комах. Другий пласт нафти виник у період масового вимирання видів 66 млн. млн. років тому, на початку нашої кайнозойської ери. Видобуток газу на початку ХХІ століття вели Локачинське родовище; розвідку провели ще у трьох районах Рівненської області.
Бурштин
Про видобуток бурштину на Волині та можливості побувати з екскурсією на підприємствах з видобутку сонячного каменю портал «Волинь туристична» писав тут. Природний скарб Волині – бурштин-сукциніт. Це скам'яніла смола одного з видів сосен.
За оцінками експертів, запасів для промислового видобутку бурштину на території Волинської та Рівненської областей вистачить на найближчі 10-150 років. Основна глибина залягання бурштину 10-15 м. Товщина шару із бурштином родовища Великий Пугач до 1,5 м. Найбільший бурштин вагою 5 кг знайшли у Володимирець-Східному родовищі Рівненської області.
Золото, срібло, платина та паладій
Справжній український Клондайк ще попереду: видобуток дорогоцінних металів у серйозних масштабах країна ще не розпочинала. Найбільші запаси золота (понад 2400 тон) сховані у родовищах Українського щита; частина золотих запасів розташована на Сході Волині. Лише у Рафалівському родовищі (Рівненська область, Вараський район) запаси золота геологи оцінюють у 79 т, срібла 192 т, платини та паладію – 40 т.
Мідь
Важливий компонент сталеливарної промисловості та енергетичного сектора. На Волинсько-Подільській плиті виявлено 4 рудні вузли з перспективними промисловими запасами міді: Шепетівський, Рафалівський, Кухотсковольський, Ратненський. Лише на Рафалівському родовищі запаси міді оцінюють у 79 млн тонн.
Глибина залягання міді від 70 до 400 м. Унікальність волинських мідних родовищ – самородки, іноді до кілограма. Ніде у світі розробки мідних руд із самородками не ведуться.
Торф
Щоб з'явився шар торфу завтовшки півтора метри, природі потрібно попрацювати щонайменше тисячу років. Для промислового видобутку товщина торф'яного шару має перевищувати 2 метри. Торф - цінне органічне паливо та добриво, сировина для біохімії, біомедицини, ізоляційних матеріалів. У краю лісів та боліт найбільші запаси торфу України; у Рівненській області запаси торфу оцінюють у 180 млн. тон. Найбільші родовища торфу на Волині – Дубники, Морочні, Кременні, Череваха, Велике Болото, Журавичі.
Сапропель
Так називають багатовікові донні відкладення водойм з прісною водою, ферментовані залишки планктону, водоростей, підводних жителів, деревини та листя.
Сапропель витягують із дна волинських озер у промислових масштабах, це один із видів експортних корисних копалин України:
- важлива сировина для косметології та фізіотерапевтичних аплікацій;
- ефективне органічне добриво;
- харчова добавка у тваринництві.
За даними геологічної розвідки, у 119 озерах Волинської області виявлено понад 69,9 млн. тон сапропелю категорії А+С2. На Рівненщині 13,9 млн. тон цінного мулу. Як відбувається видобуток сапропелю, туристи можуть дізнатися під час весняних та літніх прогулянок вздовж озер.
Фосфорити
Ще одне джерело сировини для добрив. Фосфорити – мікс мінералів, які виникли у процесі скам'яніння мулу на морському дні. У Маневицько-Клеванській фосфатоносній зоні знаходять глауконіт та франколіт.
Базальт
У давнину на території Волині були вулкани, з яких під час виверження виливалася та застигала лава – базальт. У сучасному будівництві базальтова вата вважається найефективнішим й нетоксичним теплоізоляційним матеріалом.
Рівненські базальтові родовища є унікальними для України. Сім найбільших родовищ базальту простяглися широкою (до 15 км) смугою, частина прихована під осадовими породами завтовшки до 20 м. Частина базальтових стовпів виходить на поверхню, доступна для недорогої промислової розробки. Найвідоміші родовища базальтів – Берестовецьке, Рафалівське, Івано-Долинське, Поліцьке, Великомідське.
Граніт
Приблизно 200 млн років тому після виверження вулканів під час остигання магми з'явилася скам'яніла кристалічна гірська структура з кварцу, польового шпату та слюди. Граніт – декоративний та міцний камінь, який використовують для будівництва та створення монументів. У районі Українського кристалічного щита налічується 10 видів гранітів. На Рівненщині розробляю 69 родовищ гранітів, діоритів, гранодіоритів та габро. Побачити видобуток гранітів можна в Сарненському районі Рівненської області.
Промисловий туризм на Волині лише робить свої перші кроки. Уточнити інформацію про екскурсії та відвідування кар'єрів варто в інформаційно-туристичних центрах або на сайтах підприємств.