Пробували на Волині гречаний кисіль, голубці з млинцями, дикий мед чи свіжоприготовану омочку? Знаєте – що таке Водіння Куста на Рівненщині, які пісні співають під час збирання чорниці у волинських лісах та навіщо відспівують сир на волинських весіллях? Унікальні звичаї, традиції та страви Волині стають популярними туристичними магнітами. Чим дивує Волинь туристів, істориків, етнографів, кулінарів та митців?
- 1. Нематеріальна культурна спадщина: списки ЮНЕСКО та України
- 2. Традиційні страви Волині зі списків нематеріальної спадщини
- 3. Бортництво Волині у списку нематеріальної культурної спадщини
- 4. Дохристиянські та християнські обряди Волині у списках нематеріальної культурної спадщини
- 5. Ремесла та національні культурні традиції Волині у списках нематеріальної спадщини
Нематеріальна культурна спадщина: списки ЮНЕСКО та України
Історичні центри міст та археологічні заповідники під захистом ЮНЕСКО по праву вважаються пріоритетними туристичними об'єктами у всьому світі. У 2003 році ЮНЕСКО розширило список об'єктів: було ухвалено Конвенцію щодо захисту нематеріальної спадщини. Традиційні для певної культури знання, навички, звичаї, ремесла, творчі принципи передаються від покоління до покоління, але в умовах глобалізації потребують захисту.
Для туристів знайомство з релігійними та світськими святами, традиційними ремеслами та кухнею зі списків нематеріальної спадщини ЮНЕСКО – гарантія унікального досвіду зіткнення з іншою культурою. Такі екскурсії завжди в топі у туристичних агенцій.
2008 року до Конвенції приєдналася Україна. До світового списку ЮНЕСКО увійшли Петриківський розпис, кримськотатарський орнамент Орнек, традиція розпису ковельської кераміки. Два українські об'єкти нематеріальної культурної спадщини у Репрезентативному списку ЮНЕСКО потребують термінової охорони: козацькі пісні Дніпропетровщини та Український борщ.
В українському аналогу Списку нематеріальної спадщини до 2024 року зареєстровано 103 елементи із різних регіонів; додатково у кожній області створені регіональні списки об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Багато обрядів, традиційні ремесла та страви Волині з таких списків вже входять до програм екскурсій для українських та зарубіжних туристів.
Традиційні страви Волині зі списків нематеріальної спадщини
Знайомство з традиційною волинською кухнею - готове рішення для організаторів гастротурів по Волинській та Рівненській областях. На Шацьких озерах господині часто пригощають туристів традиційним хлібом з чорнушкою – чорним кмином. У Радивилові Рівненської області туристи із задоволенням пробують незвичайні голубці з млинцями та м'ясним фаршем. Входить до списку культурної спадщині Волині Фестиваль Світязького пончику.
У Старовижівській громаді Волинської області зберігся рецепт традиційної страви Омочка. З топленого молока господиня самостійно готувала свіжий сир. У макітрі сир ретельно розтирають із сіллю до пастоподібного стану. За смаком додають свіжу жирну сметану. У селах Волині Омочку їдять за допомогою шматочків хліба чи здоби. Для багатьох туристів на Волині Омочка – популярна смакова добавка до страв із картоплі.
Інший спосіб приготування сиру використовують у Камінь-Каширській громаді. Традиція приготування мандричок – унікальний місцевий спосіб приготування страви з сиру для багатоденних подорожей-мандрів. Мінімум одну годину сир, сіль та яйця без блендера вимішують у тугу масу. Сирні пиріжки-мандрички запікають у печі в кілька прийомів, іноді на приготування страви йде 3-4 дні. Мандрички традиційно входять у класичний великодній набір у деяких районах Волині та дуже популярні у туристів.
Традиційний гречаний кисіль сільські мешканці Шацьких озер готують під час посту, на весілля й для туристів. Для приготування волинського гречаного киселю потрібна зелена гречка, яку після просушування перемелюють на жорнах. Отриману крупу для гречаного киселю заливають чистою водою і залишають на добу для ферментації. Наступного дня гречану масу віджимають до появи клейковини. Варять гречаний кисіль на Волині декілька годин у великих казанах, потім розливають по широким декам для застигання й нарізають порційними шматочками.
Коронною святковою стравою у селі Смідин Ковельського району Волинської області стала смідинська капуста. У домашній печі цілі качани капусти запікаються всю ніч. Обгорілий верхній шар видалять, внутрішні шари дрібно нарізають. Подається смідинська капуста з олією, часником, квашеними огірками.
Поминальний червоний борщ зі списку нематеріальної спадщини Рівненської громади готують без м'яса, картоплі та капусти. В основі поминального блюда сушені лісові гриби, буряк та квашені томати.
Бортництво Волині у списку нематеріальної культурної спадщини
Потенційно захоплюючий туристичний маршрут Волині на стику гастротуризму та знайомства із традиційними ремеслами. Класичний спосіб догляду за бджолами та добування меду можна побачити у селі Баїв Баратинської громади Волинської області. Поруч із пасіку встановлені старовинні вулики та пам'ятник бджолі, туристів пригощають свіжим медом, який качають 3-5 разів за сезон.
Найвища концентрація волинських бортників, які використовують справжні дерев'яні колоди на деревах у селах Рокитнівського району Рівненської області. Дикий мед з лісів Волині – це дійсно смачно.
Дохристиянські та християнські обряди Волині у списках нематеріальної культурної спадщини
У списку Рівненської області – обряд прикрашання могильних хрестів Рівненського Полісся. На сільських цвинтарях під час Антипасхи та Зелених свят хрести прикрашають тюлем або кольоровими стрічками: яскраво-червоними та помаранчевими для жіночих могил, стриманими синіми та зеленими – для чоловічих. У деяких селах хрести на чоловічих могилах оздоблені рушниками з вишивкою, жіночі – фартухами без орнаментів. Ближче до язичницьких традицій обряд прикраси могил предків рушниками чи стрічками як приношення перед проханням допомоги – «оброк». Таке дійство відбувається незалежно від календарних та релігійних свят.
Незвичайний обряд відспівування сиру на Ратнівщині під час весільного гуляння також поєднав християнську та язичницьку символіку. Під час нічної весільної трапези за порогом будинку спеціальна компанія «запорожців» відспівувала круглу (як місяць) голівку сиру з козячого молока. Сир для обряду відспівування заздалегідь підсушували та засолювали.
До національного списку нематеріальної культурної спадщини України увійшов волинський обряд «Водіння Куста». На 50-й день після Великодня жінки села Сварицевичі Рівненщини влаштовують триденне обрядове дійство. На початку могили предків прикрашають мечоподібним листям лепехи та зеленими кленовими гілками. Потім старші жінки голосять: розповідають предкам, як минув рік. Кульмінація обряду – Водіння Куста: найкрасивішу дівчину прикрашають зеленими гілками та травами. Живий Кущ у супроводі хору обходить будинки місцевих жителів, закликаючи добробут та урожай. Гілочки з Куста зберігають у оселях весь рік.
Під час збирання чорниці на Волині жінки співають особливі «ягідні» пісні, які покликані відлякувати отруйних змій, небезпечних комах, різноманітну лісову нечисть, й водночас допомагають орієнтуватися в лісі. Традицію пісень, заклинань та приказок під час збирання чорниці включено до списку нематеріальної культурної спадщини Волині.
Ремесла та національні культурні традиції Волині у списках нематеріальної спадщини
Включіть у туристичні маршрути знайомства з культурою Волині майстер-класи, відвідування майстерень, музеїв та етнофестивалів. Під час мандрів та свят є можливість дізнатись, чим відрізняються від звичайних:
- Столінські писанки Рівненської громади із унікальним орнаментом;
- Поліська дудка-викрутка із шістьма отворами, що створена за технологією викрутки із соснових гілок;
- технологія вишивки занизування – імітація тканого малюнка за допомогою лічильної гладі;
- чорнодимлена кераміка без фарбування, що народжена після багатогодинного опіку у земляних ямах;
- соломоплетіння Турійщини – неповторні дідухи, павуки, скриньки, обереги, домашній декор, вінки;
- відбілювання полотна та принципи ткацтва у різних регіонах Рівненської та Волинської областей
- плетіння кошиків з соснових коренів у Шацькій громаді.
Творіння волинських майстрів користуються популярністю на місцевих фольклорних святах та ярмарках. Незвичайні сувеніри з Волині зберігають пам'ять про унікальні технології, орнаменти, звичаї предків.
Волинські ентузіасти створили для популяризації нематеріальної культурної спадщини віртуальні музеї та 3D інсталяції, різноманітні міні-музеї та майстерні, проводять майстер-класи, етнофестивалі, запрошують туристів на місцеві свята, організовують гастрономічні та культурні тури. Портал Туристична Волинь допоможе включити до планів подорожі Волинською та Рівненською областями найцікавіші об'єкти нематеріальної культурної спадщини.