Замок Любарта

Замок Любарта – друга назва Луцького замку на честь одного з його правителів та засновників – литовського князя Любарта, що відбудував цю фортецю з каменю. Це одна з найбільш відомих і великих архітектурних й історичних пам’яток України. Саме замок Любарта вважають найдавнішою спорудою обласного центру та головним об’єктом історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Твердиня, що побудована в готичному стилі, вважається одним із найбільш впізнаваних і найкраще збережених старовинних замків нашої держави. Зокрема, Луцький замок увійшов до переліку визначних місць під час проведення конкурсу «7 чудес України».

Історія виникнення

Як і будь-яка історична пам’ятка, Луцький замок має свої легенди, таємниці та загадки. Він пережив періоди розквіту та занепаду, знав багатьох правителів, став символом могутності Волинського князівства.

Ця величезна споруда, яку ми знаємо сьогодні, виникла не на порожньому місці. Ще у Х ст. тут на пагорбі, в оточенні вигинів річки Стир, було розташоване невеличке поселення, а Лучеськ (старовинна назва Луцьку) і його фортецю вважають дітищем князя Володимира Великого. Спочатку замок був дерев’яним і зовсім не таким величезним й могутнім. Проте вже тоді він неодноразово гідно витримував досить жорсткі та важкі напади ворогів, зокрема, облогу війська польського у 1069 році, коли король Болеслав II Хороброг йшов на Київ. Також Луцький замок згадується в Іпатіївському літописі в період міжусобиць, зокрема, між Володимиром Мономахом і Ярополком (запис датований 1085 роком). Пізніше, у XII столітті, замок був в облозі дружини князя Юрія Долгорукого і виявив героїчний спротив. У першій третині наступного століття за наказом князя Данила Галицького Волинь перейшла у володіння до його брата, але згодом фортеця зазнала нападів татаро-монгол, і, незважаючи на відсіч, все ж була зруйнована (зокрема, її оборонні споруди) на вимогу загарбників на чолі з монгольським воєначальником Бурундаєм.

Але татарське правління було тут не дуже довгим – у XIV столітті Луцьку фортецю відвоювали війська литовського князя Гедиміна, який пізніше передав її в управління та власність своєму молодшому сину Любарту – останньому з володарів єдиного Галицько-Волинського князівства. Саме за цих часів розпочинається відродження та розквіт споруди, яка відбудовується і стає кам’яною.

Планувалося, що Луцький замок, перш за все, буде резиденцією королів, а не фортецею, як більшість інших замків в ті часи. Тож і будувався замок відповідно, хоча його оборонні можливості були теж неабиякими. Одна з найбільш значущих і масштабних подій в історії замку сталася у 1429 році, коли тут пройшла зустріч європейських монархів, візантійських послів і Папи римського. Саме на цій зустрічі, яка тривала 7 тижнів поспіль, вирішувалися важливі політичні, економічні й релігійні питання тодішньої Європи.

Протягом кількох століть у замку багато разів змінювалися власники, які продовжували його розбудовувати – з’являлися нові будівлі, ставали вищими мури. Після Люблінської унії замок втратив статус резиденції князя, а місце головної споруди замкового двору посів будинок єпископа. У середині XVI століття Луцький замок набуває славу як центр духовної та судової влади Волині. Однак це тривало недовго, і вже наприкінці століття Луцький замок почав занепадати, бо припинив бути прикордонною фортецею. Пізніше, внаслідок поділу Речі Посполитої, Волинь увійшла до складу Російської імперії, а Луцький замок використовувався як казенна установа – тут були розташовані канцелярія, архів, житло чиновників.

Після великої пожежі у середині XIX століття замок вважався аварійним об’єктом і його навіть хотіли розібрати, проте зробити це виявилось складно – стіни були побудовані дуже міцно. І як буває, після невдалих спроб його розібрати, за висновком спеціальної комісії, замок врешті вирішили зберегти і відновити мури як історичну пам’ятку. Цей процес перервала Перша світова війна, після якої Волинь стала частиною Польщі, яка й продовжила реставрацію замка, а в будівлі колишньої канцелярії розмістився Волинський природно-краєзнавчий музей. За радянських часів замок отримав статус «Пам’ятника архітектури», і після проведення у 1985 році масштабних реконструкційних та реставраційних робіт перетворився на історико-культурний заповідник «Старий Луцьк», в який увійшли вся територія замку і низка найстаріших будівель міста.

За часів незалежності України Луцький замок став цілим музейним комплексом і наразі фахівці продовжують його вивчати та підтримувати в належному стані. Тут були проведені ґрунтовні археологічні і геологічні дослідження території, культурних шарів, докладно вивчається історія замку, яка постійно відкриває нові цікаві факти.

Цікавинки та легенди Луцького замку

Луцький замок (замок Любарта) включає в себе 2 замки, Верхній та Окольний, і являє собою основну туристичну принаду Луцька. До архітектурного комплексу Верхнього замку входять сполучені мурами В’їзна, Владича та Стирова вежі та низка інших споруд: залишки палацу князів XІV–XVI ст. і соборної церкви Іоанна Богослова ХІІ ст., повітова скарбниця початку ХІХ ст., будинок шляхетських судів XVIІІ ст. На території замку також діє низка музеїв: Художній, Музей книги, Музей дзвонів, Арсенал, експозиції антикваріату (виробів з кераміки, металу, меблів тощо).

Щодо геометрії, Луцький замок виглядає на плані як трикутник із вигнутими сторонами із вежами по кутах, відстань між якими складає близько 100 метрів. Висота мурів з бойовими галереями та бійницями, складає дорівнює 12 м над валом, а їх товщина – до 3 метрів. Дотепні дослідники порахували, що на будівництво замку пішло майже 5 мільйонів цеглин.

Якщо ви опинитесь у цій місцевості, замок Любарта одразу зверне на себе увагу, тож не промахнетесь. Його В’їзну вежу (її ще називають Надбрамною) видно здалеку, бо її висота становить близько 28 м, а вже від її рогу йде відновлений мур Окольного замку. Над входом у вежу можна побачити дві замуровані арки. Колись вони були входом у замок, що зачинявся підйомним мостом. Інші вежі також цікаві кожна по-своєму і варті уваги відвідувачів комплексу.

Підйом на В’їзну вежу відкриває чудові краєвиди. Особливістю є конструкція сходів вежі. Сходинки тут дуже вузькі, а гвинтові сходи, як і в більшості замків, закручені за годинниковою стрілкою, щоб максимально ускладнити нападаючим можливість ефективно щось робити ударною (правою) рукою, а також захищатися за допомогою щита. Історики вважають, що це було зроблено навмисно, аби у разі бою нападник не скористався допомогою товариша ззаду, а оборонці замку, навпаки, мали змогу допомогти один одному, змінюючись по черзі завдяки невеличкому розширенню позаду себе.

До речі, Надбрамну вежу Луцького замку бачив кожний мешканець України, адже вона зображена на купюрі номіналом 200 гривень. Цікаво, що з цим пов’язана одна з легенд замку. Кажуть, що в його стінах заховані скарби. І хоча коштовності тут час від часу дійсно знаходять, проте забрати собі їх ніхто не може, адже на схилі років князь закляв їх таким чином, щоб всі коштовності й скарби замку служили лише на благо місцевим мешканцям. Та незважаючи на те, що вивести й привласнити скарби неможливо, з них все ж таки можна мати зиск на свою користь. Для цього треба потерти купюру номіналом у 200 гривень, дивлячись при цьому на В’їзну вежу. Кажуть, що тоді достаток вам завжди буде забезпечений. Хтозна, правда це чи вигадка для приваблення туристів, вирішувати вам.

Чим зайнятися

На території Луцького замка є що подивитися – сам собою замок дуже гарний, тут можна гуляти, робити чудові фото та малюнки. Бажаючі можуть замовити собі екскурсію замком і дізнатися всі його таємниці.

Усередині споруди діють різні експозиції з історії замку та міста. З Верхнього замку можна розглядати околиці – там є оглядовий майданчик. Дивовижні краєвиди відкриваються з Надбрамної вежі, екскурсія на яку є однією з найцікавіших з тих, що пропонують в замку. До речі, самостійно піднятися на В’їзну вежу не можна, тільки з екскурсоводом.

На території фортеці також є окрема споруда – палац єпископів. Якщо ви зайдете до нижнього ярусу Владичої вежі, то потрапите у справжнісіньку середньовічну в’язницю (звичайно, це лише експозиція). Ярусом вище розташована виставка замкової зброї з арсеналу XV–XVII ст. Два верхні яруси вежі призначені для єдиного в Україні Музею дзвонів, найстаріший з яких датований 1647 роком, а взагалі експонати-дзвони в колекції зібрані зі всієї України та інших країн (Польщі, Румунії, Австрії, Росії). Підземелля замку також здивують, адже мають багато цікавинок, серед яких залишки церков: православної, а, пізніше, й греко-католицької кафедри Іоанна Богослова. Тут у розкопках знайдені й збережені могили давньої знаті: князів, єпископів і багатих міщан. Зокрема, добре зберіглася князівська гробниця зі скелетом із встромленим у череп наконечником від татарської стріли. За припущеннями, це є поховання князя Ізяслава Інгваровича.

Корисно буде відвідати і Музей книги, що знаходиться зараз у колишній повітовій скарбниці. Він був відкритий у Луцькому замку ще на початку XIX ст., а його колекція містить не лише старовинні книги, а й реставровані давні друкарські верстати. Праворуч біля входу до замку можна побачити фундамент палацу князя, за яким розташована колишня канцелярія – сьогодні в ній знаходиться Художній музей.

Як доїхати

Доїхати до Луцька можна практично зі всіх обласних центрів України, сюди курсують автобуси та потяги, якими можна дістатися регіону. Якщо ви приїхали до Луцька залізницею, автобусом чи автомобілем, то знайти замок Любарта буде нескладно. З автостанції Луцька сюди можна дістатися маршрутками, або ж із залізничного вокзалу –звідти йде два тролейбуси, один ходить раз на годину, інший – частіше. Виходити потрібно на майдані Братський міст, біля якого встановлена туристична карта. Звідти можна йти по вулиці Братковського до костелу Петра і Павла. В’їзну вежу ви побачите, як тільки дійдете до входу в костел.

Адміністрація історико-культурного заповідника розташована по вул. Драгоманова, 23, а від неї вулиця Кафедральна приведе вас до замку – його адреса вул. Кафедральна, 1A. Тел.: +38 (0332) 72-45-88, 72-30-75. Графік роботи: 10:00-19:00 без вихідних влітку, у низький сезон – до 17.00.

Вхідний квиток до замку Любарта коштує 10 грн. для дітей, 20 грн. – для дорослих,. Екскурсія з відвідуванням вежі – 50 грн з усіх, тож якщо вас двоє чи троє, можна пошукати компанію та об’єднатися з кимось, аби було дешевше. Дуже радимо одразу брати екскурсію – тоді у вас буде можливість відвідати набагато більше локацій.

Тлумачний міні-словник

Литовський Князь – князь Любарт Гедимінович, останній правитель об’єднаного Руського королівства.

Волинська Панна - луцька княжна Буша, що походила з роду Данила Галицького.

Місцевий Замок – Луцький замок, відомий також як замок Любарта. Побудований у XIV столітті. Чи не єдина на теренах України архітектурна пам’ятка часів Великого князівства Литовського.

Інший Князь – князь литовський Вітовт Великий.

Прославив кам’яницю на півсвіту - в 1429 році у Луцькому замку відбувся відомий з’їзд монархів Європи. Він зібрав більше 15 тисяч людей. У той час у славному місті Луцьк налічувалося всього 5 тисяч мешканців.

Володарі з різних країв – монархи з 15 держав, серед яких був польський король Ягайло, імператор німецький Сигізмунд, великий князь московський Василій ІІ з удільними князями та митрополитом Фотієм, папський легат, датський король Ерік IV, воєвода валахський, хан перекопський, посол візантійський.

Справи важливі – вперше пролунала ідея об’єднання Європи.

Ворог – Османська імперія.

Одного чудового дня – 22 серпня 2001 року.