Драма про Княжну
Рекомендована для жінок, а також чоловіків, які люблять жінок
За яром глибоким на пагорбі високому стояв Замок. І жила в ньому Гарна-прегарна Княжна. І скарби вона мала казкові. І руку її разом із серцем та багатством хотіли мати найбільш знатні вельможі. І вийшла заміж юна Княжна за Ясного Князя. Та коли наречені обмінювалися обручками, у замкову церкву увірвався сильний вітер, що враз згасив мерехтливі вогники свічок та лампадок. Від одного його подиху навстіж відкрилися церковні врата, тужливо забили дзвони. Вінчання завершили в темряві. І залишило молоде подружжя стіни Замку, і поїхало в чужі краї. І загинув Ясний Князь. А Княжну ще двічі видавали заміж. І 14 літ та зим прожила вона у краї чужому, ув’язнена у вежі похмурій, і вбрання носила лише чорне. У рідний Замок Княжна повернулася, коли втретє овдовіла. І пожертвувала свої багатства на справи добрі. І заснувала «Волинські Афіни», де пам’ятають Княжну й донині.
Розташування
Острозький замок, являє собою унікальну пам’ятку оборонної архітектури Волині, періоду середньовіччя. Розташований він на вершині Замкової гори у місті Острог, Рівненської області. З західної і південної сторони замку розташований крутий схил заввишки близько 20 метрів, який в той час був мисом лівого берега р. Вілія, а північну та західну сторону відділяв від міста глибокий рів з водою. З протилежною стороною рову замок звязував підйомний міст.
Історія виникнення
У ХІІІ столітті на цьому пагорбі були розташовані дерев’яні оборонні спорудження, але їх було знищено монголо-татарами і у середині ХІV століття князь Данило Острозький збудував тут замок. Протягом декількох століть замок вважався родовим гніздом давньоукраїнського князівського роду Острозьких і був однією з найбільш неприступних феодальних фортець на Україні. На початку XVI століття замок реконструювався і добудовувався, деякі оборонні споруди було модернізовано, а більшість дерев'яних укріплень замінені мурованими. До нашого часу замок неодноразово було добудовано і змінено.
Цікаві факти про замок
На сьогоднішній день до елементів замку входять чотири основні споруди: Вежа Мурована, Нова (Кругла) башта, Богоявленська церква та надбрамна дзвіниця.
Вежа Мурована – перша і найдавніша споруда замку, саме ця вежа була зведена Даниїлою Острозьким. Розміщена вона на південно-східній частині замкової гори. Вежа є досить рідкісною оборонною спорудою середньовічної Волині та унікальною для України, тому що це єдина подібна споруда, яка так добре зберіглася до наших часів.
Вежа Мурована відноситься до типу житлових оборонних башт-донжонів. В деяких місцях її стіни досягають товщини 2,5м. В ті часи, та на протязі ще багатьох століть у нижньому ярусі зберігалися припаси пороху та провіанту, а в одній із кімнат було споруджено глибокий колодязь. На другому і третьому поверхах були розташовані житлові кімнати, велика зала та інші приміщення, які забезпечували умови для постійного проживання.
На протязі XVI століття вежу було перебудовано й укріплено величезними контрфорсами, також було змінено форму склепінь в деяких приміщеннях і форму бійниць. В той же час будівля була декорована в стилі епохи Відродження, про це свідчать елементи декору, готичні склепіння та ренесансні мотиви на стінах. В 1797 році був розібраний верхній дерев'яний ярус будівлі, з високим шпилем і годинником, але на початку ХІХ століття він був відбудований знову, хоча і виглядав більш стримано, ніж раніше.
Деякий час у замку було розміщено Острозький повітовий суд, та наприкінці ХІХ століття в цих будівлях тимчасово розташували військові складські приміщення. В 1909 р. в місті Острог було засновано Братство ім. князів Острозьких і саме з його ініціативи, а також при підтримці Імператорської археологічної комісії у 1913-1914 рр. було здійснено повну реставрацію Вежі Мурованої і в серпні 1916 р в ній відкрито краєзнавчий музей, який працює і сьогодні.
Поряд з Вежею Мурованою, в центрі замкової гори, розташована Богоявленська церква або Церква Богоявлення Господнього – родинний храм і усипальниця князів Острозьких. Дата зведення храму невідома, але написи на вцілівших частинах стін свідчать, що засновано його у 1521р. Храм був частиною оборонної системи міста, на її північній стіні було споруджено два яруси гарматних бійниць, а в верхній частині широкий уступ для вартових, товщина самої стіни сягала 2,8м.
З 1636 храм був закритий для богослужіння Ганною Алоїзою Ходкевич (Острозькою), власницею Острозького замку та завзятою католичкою, після повстання православних міщан проти національно-релігійного гніту. До середини ХІХ ст. будівля не використовувалася і за цей час перетворилася на руїну. Лише в 1886 р. завдяки графині Антоніні Блудовій почалося відновлення храму. В ході реконструкції, єдиним елементом, що залишився від колишньої церкви, стала північна стіна з бійницями. На старому фундаменті зведено оновлену копію церкви з цегли. Споруда церкви являє собою чотиристовпний п'ятиглавий храм, до якого зі сходу прилягали три апсиди. Кам’яні елементи старого архітектурного декору були збережені та вмуровані у споруду як вставки. Реконструкцію було завершено у 1891 р., але лише через 100 років храм переданий у користування місцевій громаді Української Православної Церкви.
Нова башта або Кругла зведена в південно-західному куті замкового подвір’я на початку XVІ ст. Ця мурована циліндрична башта була найважливішою спорудою в оборонній системі Замкової гори.
Конструкція башти передбачала майже 40 вогневих точок, з яких водночас можна було проводити обстріл ворога. Башта має три яруси, але з боку рову вона вища, завдяки значному перепаду висоти і цокольному поверху, укріплена трьома контрфорсами. По периметру башта має форму неправильного кола, а з боку входу має виїмку по формі напівтрапеції. Така конфігурація обумовлена необхідністю приєднати до неї замкові оборонні стіни. Внутрішній діаметр Круглої башти – 13 м., товщина стіни першого поверху – 3,5 м., а цокольного майже 5м. Другий ярус завершують машикулі на кам'яних кронштейнах. Вона увінчана прекрасним ренесансним аттиком, із фігурним завершенням.
Надбрамна дзвіниця розташована в північно-західній частині Замкової Гори. Вона є останньою спорудою, що побудована на пагорбі, на місці старої брами у 1905 р, її зовнішнє декоративне оформлення вторить оздобленню Богоявленського храму . Дзвіниця має два яруси, на першому ярусі розташовані ворота, які служать наскрізним арочним проїздом до замкового подвір'я з бічними квадратними вартовими прибудовами. Надбрамна дзвіниця поєднує два кінці цегляно-металевої огорожі, яка оперізує периметр всього замкового комплексу.
Екскурсії
З 1916р і до сьогодні в приміщеннях веж працює Острозький краєзнавчий музей - найстаріший музей Рівненській області і бібліотека. У музеї можна побачити макет, що відображає Острог XVІІ століття. Тут зібрані експонати, що відтворюють життя міста від стародавніх часів до сьогодення: вироби народного промислу, живопис, зброю, керамічні и глиняні вироби, археологічні знахідки, а також особисті речі князів Острозьких. Найціннішим експонатом музею є Острозька Біблія - перша друкована слов'яномовна Біблія, видана в Острозі в 1581 році.
Як доїхати
Острозький замок розташований в центрі міста Острог, Рівненської області, за адресою вулиця Академічна, 5. Від обласного центру, міста Рівне, до Острога по автомобільній трасі доведеться проїхати 47 кілометрів. На автомобілі або автобусі, цю відстань можна подолати менше ніж за годину. З Харкова, Києва, Дніпра або будь-якого іншого віддаленого міста України, можна доїхати до Рівного потягом або автобусом і потім дістатися до Острога. Якщо не хочеться витрачати на тривалу поїздку багато часу, то можна долетіти до Рівного на літаку, а далі пересісти на місцевий автобус або маршрутку, або взяти в оренду автомобіль.
Автобус. У місто Острог регулярно ходять маршрутні автобуси з Рівного та сусідніх міст, в тому числі і Києва.
Автомобіль. Якщо у вас є свій автомобіль, то звичайно немає необхідності підбирати маршрут і підлаштовуватися під розклад автобусів і поїздів. Рухаючись з Києва, Полтави чи Харкова необхідно їхати по трасі М06, частині шляху Е40, якщо ви прямуєте в Острог з Дніпра і Запоріжжя, а так же південних міст Миколаєва, Одеси, Херсона зручніше вибудувати маршрут через траси Е95 і Е50.
Потяг. Дістатися до Острога можна електричкою або потягом Рівненського напрямку. Цей спосіб не дорогий і досить зручний, більшість поїздів, які йдуть до Рівного, проходять саме через місто Острог.
Резюме
Острозький замок, унікальна пам’ятку оборонної архітектури Волині, періоду середньовіччя. Протягом багатьох століть замок був родовим гніздом князів Острозьких, які були найбагатшою княжою родиною Речі Посполитої. Найдревнішим спорудам замку більше 700років, тому звісно за цей час комплекс модернізувався і перебудовувався неодноразово. Нині замкові зали містять музейні ескпонати, матеріали, що відображають і розповідають нам давню історію Острога.
Дійові особи:
За яром глибоким на пагорбі високому – місто Острог Рівненської області.
Замок – Острозький замок, зведений у ХІV столітті. Упродовж віків був родовою резиденцією некоронованих володарів Волині – князів Острозьких. Нині у його стінах знаходиться краєзнавчий музей, який зберігає князівські речі і таємниці.
Гарна-прегарна Княжна – княгиня Гальшка Острозька, що вважалася найвродливішою і найбагатшою нареченою ХVІ століття.
Ясний Князь – князь Дмитро Сангушко, староста Черкаський та Канівський.
Двічі видавали заміж – шлюб із Гальшкою брали воєвода берестейсько-куявський Лукаш Гурка та князь Семеон Слуцький. Лукаш Гурка забрав дружину в родовий замок в Шамотули. Саме там вона провела 14 років майже у повній ізоляції. Зрідка з’являлася на люди в траурному вбранні. Відтоді жінку називали «чорною княгинею».
Справи добрі - у своєму заповіті Гальшка Острозька поділила майно між родичами та слугами і відписала «шість тисяч грошей лічби литовської» (на сьогодні це приблизно 300-400 тисяч доларів) на підтримку шпиталю та заснування Острозької академії.
«Волинські Афіни» - нині так називають національний університет «Острозька академія». Він став першим навчальним закладом на теренах Східної Європи. Тут свого часу навчалися автор знаменитої «Граматики» Мелетій Смотрицький та кошовий отаман війська Запорозького Петро Сагайдачний.
Адреса:
35800, м. Острог. вул.Академічна, 5