Куди їхати: с Антонівка

З собою варто взяти:

• — куплений квиток на потяг;
• — перекладача (з колоритного поліського діалекту);
• — людину, яка розуміється на грибах-ягодах;
• — готовність із цікавістю упродовж 4 годин дивитися із вікна потягу на поліські краєвиди;
• — надцять гривень.

Найраритетніша (з позаминулого століття), найдовша (у Європі), найвужча (серед собі подібних), найповільніша (40 кілометрів за годину), а ще найгаласливіша (по середах у базарний день) і, безумовно, найпривітніша (у будь-яку пору року). Така вона — вузькоколійна залізниця «Антонівка-Зарічне», якій вже більше ста років. Її називають «кукушкою» і «поліським трамваєм». Для місцевих мешканців вона — чи не єдине сполучення «зі світом». Залізницею їздять на роботу, до школи, на базар (по середах) і навіть по гриби. А ще вона популярна серед фотографів-іноземців, режисерів документальних фільмів та любителів екзотичних мандрівок.

Тож якщо цікаво дізнатися, як потяг став «кукушкою», яка ширина найвужчої колії, почути історію про те, як вузькоколійкою возили алмази, і чому вона таємниче зникла з усіх схем, карт залізничного руху та атласів СРСР на цілих 20 років, а ще проїхатися у крихітному вагончику, розгледіти з його віконця мальовничі краєвиди, послухати місцевий фольклор і зупинитися на ніч у поліській хаті, то залізнична мандрівка «поліським трамваєм» саме для Вас.