Куди їхати: с. Пересопниця — с. Зимне
З собою варто взяти:
- — паломницький настрій;
- — головний убір для мандрівниць;
- — готовність прозріти;
- — бажання побачити «живу воду» (і випробувати її на собі);
- — надцять гривень.
Ікона, писана у Греції на кипарисовій дощечці 10 століть тому, яка й донині дарує прозріння… Джерельна вода, що зберігає молодість та ясний розум… Духи монахів, які покровительствують паломникам… Снаряди часів Першої світової війни, які влучили у стіни собору, однак так і не вибухнули… Усе це, і навіть більше, можна буде побачити і відчути у Зимненському Свято-Успенському Святогірському жіночому монастирі. Кажуть, він був одним із перших, який звели на Русі.
А ось історію першої книги про слово Боже, написану народною мовою, розкажуть у Пересопниці. Бо це у тамтешній обителі двоє монахів завершили роботу над перекладом Святого Письма. Пересопницьке Євангеліє створювали упродовж 5 років. Літери на пергаментних сторінках виводили чорним чорнилом і червоною фарбою. А щоб оздобити фоліант, кольорові орнаменти малювали по золоту. Українську Першокнигу зберігали в Пересопниці, Переяславі, Полтаві, навіть в Уфі. А ще свого часу вона на ціле століття зникла із поля зору істориків, щоб знову знайтися…
Тож якщо цікаво дізнатися, чи справді від сторінок Першокниги йде тепло, почути про загадки Пересопниці, а ще побачити чудотворну ікону, якою благословляли шлюб Володимира Великого та грецької царівни Анни, тоді цей маршрут саме для Вас.